Сьогодні Коростень важко уявити без колій, потягів і залізничників. Але наприкінці XIX століття Іскоростень був невеликим поліським містечком. Ситуація різко змінилася після того, як через нього проклали залізницю Київ — Ковель.
У другій половині XIX століття тут налічувалося 102 двори і 1028 жителів. Уже після появи залізниці населення почало швидко зростати: історико-архітектурний опорний план Коростеня наводить 3200 мешканців наприкінці 1904 року і 3909 — у 1906-му.
Перший потяг пройшов через Коростень у 1902 році
Залізничну лінію Київ — Ковель прокладали на межі XIX і XX століть. У дослідженні історії коростенського вокзалу зазначено, що перший потяг через Коростень пройшов 1 січня 1902 року.
Регулярний рух розгортався поступово. Тодішні локомотиви були малопотужними, потяги складалися приблизно з 25–27 вагонів і рухалися зі швидкістю до 20 км/год.
Але найважливішим було інше: нова колія зв’язала містечко з великими транспортними напрямками й дала можливість значно швидше перевозити людей, деревину, сільськогосподарську продукцію та промислові вантажі.
Навколо станції фактично почало виростати нове місто
Станція швидко стала значно більшою, ніж просто місцем посадки на потяг. Поруч із нею будували житло для працівників, депо на десять паровозів, водонапірну вежу, лазню, склади та інші службові споруди.
Поблизу з’явилася лісопилка, продукцію якої можна було одразу відправляти залізницею. Транспорт почав притягувати до себе робочі місця, торгівлю та нову забудову.
На кінець 1904 року в Іскоростені вже було 74 приватні крамниці та кілька оптових складів. Значну частину дорослих жителів становили працівники промислових підприємств, лісового господарства, залізниці й торгівлі.
Станція Коростень, 1942 рік. Архівне фотоУ 1905 році з’явився вокзал, який став новими воротами Коростеня
Перший великий вокзал станції Коростень спорудили у 1905 році за проєктом архітектора Олександра Кобелєва. Це була довга одноповерхова цегляна будівля з багатим декоративним оформленням.
Дослідники звертають увагу, що значна довжина вокзалу від самого початку відповідала розрахунку на великі пасажирські й товарні перевезення.
Старий вокзал став настільки помітною частиною міста, що його образ зберігся у фотографіях та кіно. Житомир Онлайн раніше показував, як виглядав залізничний вокзал Коростеня у 1960 році — стару будівлю можна побачити у фрагменті художнього фільму «Рижик».
Із проміжної станції Коростень перетворився на вузол
Наступний перелом стався у середині 1910-х років, коли до Коростеня проклали нові залізничні напрямки. Лінія до Житомира та сполучення в напрямку Овруча й Шепетівки перетворили станцію з проміжної на вузлову.
Коростенська міська рада прямо називає залізницю одним із головних чинників формування сучасного міста: після розвитку нових ліній станція стала потужним залізничним вузлом.
Змінилася й роль самого Коростеня. Колія давала доступ до Києва, Волині та інших напрямків, а отже — до ринків збуту, сировини й робочої сили.
Залізниця стала артерією для місцевої промисловості
Після Другої світової війни значення вузла тільки посилилося. Через Коростень відправляли деревину, сіно, солому, картоплю та іншу сільськогосподарську продукцію. У місто надходили вугілля, будівельні матеріали та мінеральні добрива.
За даними історичного дослідження станції, під розвантаження могло прибувати 50–80 вагонів, а з Коростеня відправляли до 20 тисяч тонн картоплі та цілі рефрижераторні секції з консервованою продукцією.
Після війни разом із залізничним вузлом відновлювали й міську промисловість. Згодом у Коростені працювали порцеляновий завод, підприємства машинобудування, завод залізобетонних шпал та інші виробництва, для яких залізничне сполучення мало практичне значення.
Старий вокзал не витримав уже не війни, а потоку пасажирів
До кінця 1970-х років старий вокзал став затісним. Будівля була розрахована приблизно на 200 пасажирів, тоді як у пікові періоди нею користувалися 600 і більше людей.
У 1983 році вокзал перебудували. Саме після цієї реконструкції він набув значно простішого й функціональнішого вигляду, який уже більше нагадує сучасну станцію.
Так залізниця за кілька поколінь змінила для Коростеня майже все: кількість населення, структуру зайнятості, промисловість, міську забудову й навіть географічне значення. Станція, яка на початку XX століття була лише однією з точок на новій лінії Київ — Ковель, стала основою одного з головних транспортних вузлів Полісся.
