У Житомирі 2 жовтня відкрили експозицію «Світ слова і пам’яті», присвячену письменнику-шістдесятнику Валерію Шевчуку. Особлива частина виставки — речі, рукописи, фотографії та листи з приватної родинної колекції й творчої лабораторії письменника, які передала музею його донька Юліана Шевчук.
Про відкриття повідомило Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації. Експозицію розмістили у Житомирському обласному літературному музеї.
Що можна побачити в експозиції
Відвідувачам показують особисті речі Валерія Шевчука, архівні світлини, рукописи та робочі зошити. Окремий інтерес становлять тексти з авторськими правками — вони дозволяють побачити вже не лише завершений твір, а сам процес роботи письменника.
До експозиції увійшла й епістолярна спадщина — листи та інші документи, пов’язані з особистими й творчими контактами Шевчука. Частина матеріалів раніше зберігалася у родині письменника.
Виставка показує не лише відомого автора книжок, а й його щоденну творчу роботу: чернетки, виправлення, записи, листування та речі, які оточували письменника.
Чому Житомир?
Валерій Шевчук народився у Житомирі у 1939 році, і місто посіло помітне місце в його творчості. Житомирські вулиці, провулки, родинні історії та міський побут стали частиною художнього світу письменника.
Житомир Онлайн раніше докладно розповідав про життя і творчий доробок Валерія Шевчука. Письменник помер 6 травня 2025 року.
Шевчук був одним із представників українського шістдесятництва, писав психологічну та химерну прозу, працював як історик, літературознавець і перекладач. Окрему частину його доробку становлять твори, безпосередньо пов’язані з Житомиром, зокрема «Стежка в траві. Житомирська сага».
До Житомира повернулася частина особистого архіву письменника
Саме це робить нову експозицію більшою, ніж просто добірка книжок чи фотографій. До рідного міста письменника повернулися матеріали, які зберігалися в його родині й були частиною особистого робочого простору Валерія Шевчука.
Тепер житомиряни можуть побачити не тільки результат його багаторічної праці, а й те, як вона народжувалася — у рукописах, зошитах, авторських виправленнях і листах.
