Під Михайлівською в Житомирі колись була дерев’яна дорога. Не з дощок і не з колод, а з переплетених дубових гілок. Її залишки виявили на глибині приблизно півтора метра в районі нинішнього театру ляльок, коли вулицю реконструювали перед першим асфальтуванням у середині 1930-х років.
Причина появи такого мощення виявилася напрочуд практичною: на цій ділянці колись було болото. Про незвичайну знахідку розповідав житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький, пояснюючи історію покриття Михайлівської.
Дубові гілки на глибині півтора метра
У жовтні 2016 року, коли на Михайлівській знову змінювали покриття, будівельники натрапили на стару бруківку. Спочатку її сприйняли за автентичне дорожнє мощення, яке могло зберегтися ще з дореволюційних часів.
Однак Георгій Мокрицький пояснив, що ця бруківка була частиною основи, підготовленої під асфальт у 1930-х роках. Справжнє старе покриття розібрали під час попередньої масштабної реконструкції.
Саме тоді, за словами краєзнавця, робітники дісталися значно давнішого шару.
В районі лялькового театру, на глибині півтора метри, виявили дубову гать.
Він пояснив, що це було мощення з переплетених дубових гілок. Таку конструкцію використовували на ділянці, де колись був заболочений ґрунт.
Що таке гать і навіщо її робили
Гать — це старовинний спосіб облаштування дороги на болотистій або надто вологій місцевості. На нестійкий ґрунт укладали гілля, хмиз чи деревину, створюючи основу, якою можна було пересуватися, не загрузнувши в багнюці.
Дерев’яний шар допомагав розподіляти навантаження та зробити прохід або проїзд придатнішим для користування. Згодом таку дорогу могли засипати землею чи іншим матеріалом і облаштовувати нове покриття.
Знахідка на Михайлівській свідчила про те, що заболочена ділянка тут існувала ще до сучасного дорожнього облаштування. Дубову гать виявили не під усією вулицею, а саме в районі нинішнього театру ляльок.
До магазинів і кам’яниць тут була околиця Житомира
Важко уявити, що теперішня Михайлівська, забудована історичними будинками, свого часу формувалася на околиці міста.
Як розповідав історик Геннадій Махорін, наприкінці XVIII — на початку XIX століття тут оселялися старообрядці, яких називали пилипонами. Звідси походила рання назва вулиці — Пилипонська.
У середині XIX століття цю частину Житомира почали активно забудовувати. На місці попередньої забудови виростали цегляні будинки, а вулиця поступово перетворювалася на один із торговельних осередків міста.
На перших поверхах відкривали магазини, вище розміщувалися житлові кімнати й установи. Тут діяли готелі, майстерні та заклади відпочинку.
Більше про те, як колишня околиця Житомира перетворилася на одну з головних вулиць міста, раніше розповідав Житомир Онлайн.
Давня гать нагадує про інший, менш помітний бік цієї історії: перш ніж вулиця отримала щільну кам’яну забудову, її мешканцям доводилося пристосовувати дорогу до природних умов місцевості.
Михайлівська стала першою асфальтованою вулицею Житомира
У середині 1930-х Михайлівську взялися ґрунтовно реконструювати. Старе мощення та його основу розібрали, після чого підготували дорожнє корито з каменю, щебеню та бруківки, а зверху уклали асфальт.
Михайлівську називають першою вулицею Житомира, яку заасфальтували. У різних історичних матеріалах щодо цієї реконструкції фігурують 1935 і 1936 роки. Мокрицький згадував 1935-й, тоді як в інших краєзнавчих публікаціях перше асфальтування датоване 1936 роком.
Згодом асфальтне покриття на Михайлівській оновлювали неодноразово. Із кожним таким ремонтом змінювався не лише вигляд дороги, а й її рівень відносно старих будинків.
Чому нижні частини старих будинків опинилися нижче дороги
У великій архівній прогулянці Михайлівською, яку публікував Житомир Онлайн, є цікаве спостереження: після повторних асфальтувань рівень вулиці поступово підвищувався.
На старих фотографіях деякі будинки мають помітно вищі цоколі, а окремі — напівпідвальні поверхи. З роками частина цих нижніх архітектурних елементів опинилася ближче до нового рівня покриття або нижче нього.
Тому відмінності між старими й сучасними фото Михайлівської можна побачити не тільки в магазинах, вивісках чи фасадах. Змінювалася навіть висота дорожнього покриття відносно забудови.
Що залишилося від старої Михайлівської сьогодні
Сучасна Михайлівська — пішохідна вулиця з магазинами, кав’ярнями, історичними фасадами та громадськими просторами. У районі, де під час реконструкції знайшли дубову гать, нині працює Житомирський академічний обласний театр ляльок.
У 2016 році Михайлівську знову реконструювали, облаштувавши нове плиткове покриття. Саме під час тих робіт з’явилася дискусія, чи зберігати фрагмент старої бруківки. Після пояснення Мокрицького її визначили як основу асфальтного покриття XX століття, а не як давню автентичну бруківку.
Як змінилася середина вулиці, добре видно на порівняльних фотографіях Михайлівської 1938 та 2025 років.
