На фотографії 1900 року троє житомирських братів позують у фотоательє. Наймолодший, А. Безименський, одягнений у сукню. Для сучасного глядача це може бути несподіванкою, але понад століття тому маленьких хлопчиків і дівчаток нерідко вдягали однаково. Таких подробиць чимало на старих світлинах Житомира, які залишив фотограф Кипріан Корицький.
Наприкінці XIX — на початку XX століття він знімав житомирські вулиці, дітей, родини та міських мешканців у святковому вбранні. Ці фотографії допомагають роздивитися місто, яким його знали наші пращури.
Кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури Оксана Косміна зібрала й описала ці світлини для видання «Локальна історія». Її історична добірка побачила світ 24 березня 2025 року.
Фотоательє на Київській вулиці
Кипріан Корицький працював у Житомирі від початку 1880-х років до 1917-го. Його фотоательє містилося на вулиці Київській, у будинку №6.
З цією адресою пов’язаний цікавий старіший знімок. На фотографії А. Жилинського 1873 року видно забудову Київської вулиці, Михайлівську церкву та будівлю з трикутним фронтоном, у якій працював готель Мінеля.
Поряд стояв будинок, де згодом розміщувалося ательє Корицького. Саме фотографія Жилинського зберегла вигляд цієї частини міста ще до того, як Корицький почав працювати в Житомирі.
На фотографіях 1884 року, зроблених уже самим Корицьким, знову з’являється Київська вулиця. У його об’єктив потрапили також Бердичівська, міський театр і будинок губернатора.
Частину цих міських краєвидів можна побачити й у добірці фотографій Житомира 1884 року, яку раніше публікував Житомир Онлайн.
Чому маленьких хлопчиків фотографували в сукнях
На дитячих портретах Корицького добре видно, наскільки відрізнявся тогочасний одяг від сучасного.
Оксана Косміна пояснює: дітей приблизно до двох років могли вдягати в сукні незалежно від статі. Тому без підписів під фотографіями сьогодні не завжди можна зрозуміти, хто саме зображений.
На одному з портретів 1900 року маленький А. Безименський у сукні стоїть поруч із двома старшими братами. На іншому знімку дитина, схожа на хлопчика, теж одягнена в сукню й тримає іграшкову шаблю.
Старших хлопчиків часто вдягали в костюми морського стилю. Їх можна впізнати за смугастими сорочками, комірцями, схожими на матроські, та головними уборами з помпонами.
Є в добірці й хлопчик у вишитій сорочці, підперезаній тонким поясом. А на портретах гімназистів уже бачимо формений одяг, який вказує на їхнє навчання.
Дівчаток фотографували у світлих сукнях із мереживом, бантами та поясами. Такі деталі особливо добре помітні на студійних портретах, де фотограф міг показати вбрання на повний зріст.
Житомирянки в капелюшках, очіпках і вишиванках
Саме портрет жінки в очіпку зацікавив Оксану Косміну творчістю Корицького. Згодом дослідниця почала збирати інші світлини житомирян.
На жіночих портретах кінця XIX століття можна роздивитися сукні з окремими ліфами й спідницями, білі блузи, зачіски з піднятим волоссям. На головах — чепці, капелюшки з квітами або очіпки.
Серед світлин є й портрет Тетяни Башніної 1899 року. Жінка походила з дворянської родини та сфотографувалася в одязі з українськими мотивами: у вишитій сорочці з комірцем, із намистом і стрічками.
Як пояснює Косміна, таке вбрання могло бути даниною тогочасній моді. Саме по собі воно не визначає етнічного походження людини на фотографії.
Костюми, гімназисти та священнослужителі
Чоловіки на портретах переважно вдягнені у костюми з жилетками. Хтось має краватку, хтось — метелик. Серед зображених є житомирянин Ян Мілковський, військовий Іван Богаєвський, православний священник Покровської церкви та римо-католицькі священнослужителі.
Корицький фотографував і родинні пари. На таких знімках поруч постають люди у святковому вбранні, яке вони обрали для фотографування.
Окрема світлина 1903 року зберегла образ матері з дитиною. На ній можна роздивитися довге світле дитяче плаття й темний жіночий одяг. Саме такі портрети дають змогу побачити деталі життя житомирських родин понад століття тому.
Які ще місця Житомира потрапили в об’єктив
Корицький знімав і околиці міста. На його фотографіях 1884 року є нижня течія Тетерева, місце впадіння Кам’янки в Тетерів, гранітні скелі Соколи та скеля Чацького.
У ті часи Житомир мав інший вигляд: на Київській стояли будівлі з готелями, а міський театр і губернаторський будинок були частиною знайомого житомирянам центру.
Історію забудови Київської — від старих готелів до будинків, які згодом знесли, — докладніше розкриває окрема архівна прогулянка містом.
Частина фотографій Кипріана Корицького нині зберігається у Державному музеї історії Санкт-Петербурга. Серед них — зображення житомирських вулиць і будівель, зроблені у 1884 році.
