ВОНИ ЗНАЛИ
президент та керівництво країни знали про війну. це їм найнезручніше питання.
тому що «ми не говорили була б паніка» і «так, дали гроші копати траншеї, викликали всіх резервістів на якийсь час, провели вчення тривоги» різні історії.
не треба було казати, що буде війна. буде чи ні, не вірили все одно. мені про війну повідомили 17-18 лютого люди з розвідки. і що я? пішов на дейт. не повірив.
треба було готуватися.
щоб потім не купувати за донати все, що немає.
на місці президента я теж не піднімав би ні паніку, ні кипіш. це було рішення. правильно чи ні – такого немає. є доведене чи не доведене остаточно.
поїхали б багато хто. так і так поїхали. що інакше?
багато хто б не вірив, як я, але зібрав речі і підготував рідних. справи упорядкували.
але за неготовність відповісти перед громадянами доведеться. на виборах. перед історією.
тому що були б готові, можливо, не було б Бучі, Ірпінь, Маріуполя. не пройшли б легко їхні війська.
так, військові знали. літаки підняли, ППО наше переставили. та люди. прості люди.
Залужний розповість. військові розкажуть. як було все напередодні 24.02.
оцінку вже дасть історія. президент не втік, але я не вірю, що йому не сняться люди з Бучі. і що він не думає “можна було врятувати”.
думає. знає. можна, можливо.
оцінку дасть історія.
але молодець, що не втік. тут молодець.
я вважаю, хоч у мене ніхто не питав, що на чесності тримається істина. треба було копати траншеї, викликати резерв, зібрати на війну. бути чесними. а не «нас розводять».
ми були б упевнені, що так ми її не допустимо, будемо готові.
вивезли б дітей.
складно прийняти, що діти чотири доби стояли у пробці на кордон. без води та їжі. зате ми там наперед не підняли паніку.
Президент ухвалив таке політичне рішення. чи правильне – оцінимо на виборах. ніч 24.02 забути неможливо.
цікаво. військові також вважають, що не треба було попередити. або …
