Жителів Житомирщини закликають підписати петицію про порятунок річки Рось, річковий басейн якої частково охоплює Житомирську область.
Про це йшлося під час етеру на Українському радіо Житомир, гостями якого були: автор петиції – громадський діяч Владлен Ковтун та доцент кафедри екології і географії ЖДУ ім. Івана Франка Іван Хомяк.
Владлен Ковтун розповів, що веде багаторічні спостереження за річкою Рось, в яку впадає понад тисячу малих річок, – раніше, каже, річка була чистою і швидкоплинною, нині вона майже перетворилася у болото. Басейн Росі належить до найбільш зарегульованих в Україні: на річці загородили 66 водосховищ та 2322 ставки. Сумарий об\’єм ставків і водосховищ відповідає половині середньорічного стоку. Крім того, жителі сіл уздовж русла річки облаштовують штучні загати для нелегального лову риби.
“Я сам з Корсуня-Шевченківського і можу сказати, що проблема річки не на верхів\’ї, а внизу. Я давно спостерігаю за річкою – все те, що твориться вище Корсуня, ми тут, внизу, вже бачимо наслідки і споживаємо цю засмічену воду. Ще 30 років тому це була чиста річка, а зараз це болото. Річка позбавлена можливості самовідновлюватися. В цьому році місто втрачало водопостачання, річка пересихала. Не ведеться жодна системна робота щодо порятунку Росі”, – каже Владлен Ковтун.
За словами наукового консультанта з питань екологічної безпеки, доцента кафедри екології і географії ЖДУ ім. Івана Франка, кандидата біологічних наук Івана Хомяка, в Україні зафіксовано зникнення понад тисячі малих річок, що є катастрофічною ситуацією.
“Річка це не просто джерело води чи транспортна артерія, – говорить Іван Хомяк. – Річка – це частина ландшафту і мезоекосистеми. Її можна порівняти із кровоносною судиною в тілі людини. Якщо з судиною щось трапляється і вона перестає функціонувати, виникає інфаркт, оніміння, а згодом гангрена і смерть. По річці Рось я проводив дослідження, пов\’язані з її витоками в межах Житомирської області в бік Київщини. Прямо або опосередковано я працював над цією проблемою у межах трьох різних міжнародних проєктів. Є три причини цієї ситуації з малими річками – усі вони певною мірою пов\’язані із діяльністю людини і почали виникати набагато раніше. Зараз ми вже бачимо їхні прояви. Перше причина – це глобальна зміна клімату – міняється режим опадів та температур, не поступає достатньо води. Друге – це зміна витоків річок, пов\’язана зі зміною водопостачання до річок. Зокрема, зникли ліси та заплавні ліси. І третє – це те, що ми порушуємо водоохоронне законодавство на кожному рівні – від міста Житомира до якогось малесенького села. Якщо ми ліквідуємо ці три причини, є шанс на відновлення річок”.
Свою частину у погіршення стану Росі внесла і війна – мова йде не лише про забруднення води, а й про знищення самої екосистеми.
“Наприклад, ми досліджували територію у Мощуні, де були значні обстріли. Рослини навколо річки пошкоджені, що, у свою чергу, активізує процес водної ерозії та подальше забруднення нітратами. Річка почне цвісти, розростатимуться синьо-зелені водорості, які є бактеріями, почне гинути риба. Тобто це запускає цілий комплекс проблем. Далі слідує пошкодження фауни і забруднення важкими металами. Ситуація ускладнюється тим, що під час війни, зазвичай, країні не до екологічних проблем. І це великий ризик, адже забруднення річок призведе до погіршення якості продуктів, які ми вирощуємо. Що в свою чергу, вплине і на наш експорт та економічну ситуацію загалом. І це навіть без урахування екологічних моментів”, – говорить Іван Хомяк.
Аби врятувати річку Рось, Владлен Ковтун створив електронну петицію і почав збирати підписи на підтримку розробки проєкту з порятунку річки Рось з подальшим втіленням цього проєкту для відновлення водності не лише Росі, а й усіх рік України та їхніх приток – малих річок.
Підписати петицію можна тут.
