Ларису Ніцой важко назвати виваженою і толерантною у мовних питаннях. Україна ще не оговталася від її вчинку у супермаркеті, коли викладачка унівеситету Ніцой кинула в обличчя дівчині-продавчині на касі жменю дрібняків, бо та звернулася до неї російською.
Але остання провокація – а інакше це не назвеш – Ірини Фаріон вивела з рівноваги навіть саму Ларису Ніцой:
Із сумом спостерігаю черговий скандал у Фейсбуці навколо Ірини Фаріон і її внука з одного боку та частиною української (не зросійщеної) інтеліґенції з іншого боку.
Суть конфлікту. Внук Ірини Фаріон, Дмитрик, ходить в садочок. Своїми маленькими вушками Він неодноразово чув від бабусі і від інших людей (не глухий), яка країна напала на українців і через кого в Україні біда. Одного разу приходить Дмитрик в групу, а там стоїть мальчік Ґріша і каже: «Прівєт!». Розумний мозок хлопчика Дмитрика сканує ситуацію, аналізує, хто так може казати (а ми знаємо, хто), визначає це як загрозу і починає боротися з загрозою так, як він уміє, застосовуючи свої кулачки. Дмитрик захищає себе і свій дитячий простір. Дмитрик виховується в патріотичній родині і вже захищає в такий спосіб свою країну. Він маленький, але вже такий великий борець».
Що каже на цю ситуацію бабуся: «Молодець».
Що каже на цю ситуацію частина української-української не зросійщеної інтеліґенції: «Це неподобство. Бідне дитя-переселенець, МОЖЛИВО, жив там, де ніколи не було української, він не винен. Так не можна. Ця бабуся провокаторка. Ця Фаріон знову розділяє суспільство на схід і захід».
Що кажу я: «Частина української інтеліґенції знову заплуталася в причино-наслідкових зв’язках і виявила нездатність визначити в елементарній ситуації де причина конлікту, а де наслідок. У даній ситуації Фаріон і її внук Дмитрик є наслідком, а не причиною конфлікту. Бо причиною конфлікту є недалекі чи навіжені родітєлі Ґріші, які й досі не розібралися, що давно настав час інакше виховувати свою дитину. Не Фаріон з Дмитриком треба шпетити, а «нєрадівих родітєлєй», які не думають про свою дитину і погано дбають про його майбутнє, бо для Ґріші це лише початок конфліктів, але далеко не кінець. Звісно, дитя Ґріша теж не винуватий – він є заручником неправильного виховання своїми дорослими родітєлями. Але хіба ці родітєлі коли-небуть додумаються, що це вони винні в ситуації, що склалася, і що таких ситуацій у їхньої дитини буде ще багато, якщо частина провідників української думаючої інтелігенції шпетять не їх, не причину, не їхнє виховання і не їхнє недбальство, а лають наслідок – Фаріон і Дмитрика. Ці родітєлі і багато їм подібних родітєлєй і надалі будуть думати, що з ними і їхнім вихованням усе нормально і це підтверджують інші українці, більше того, українська інтелігенція, яка стає на їхній захист».
Тому цій частині української інте볥енції я скажу ще й таке. Це ви винні, що маленьким Дмитрикам уже приходиться самотужки захищати свій простір. Це через ваші розсусолювання не створено й досі незагроженого простору для Дмитриків. Це ви винні, що страждають маленькі Ґріші, бо, замість апелювати до батьків Ґріші, ви стаєте на їхній бік і накидаєтеся на постраждалу сторону, Дмитрика (бо для Дмитрика це був стрес, а не розвага, він захищався). Це ви робили і продовжуєте робити так, що таких маленьких Ґріш, заручників дурних батьків, буде ще багато на нашій землі і як наслідок – багато стресу і багато конфліктів між Ґрішами і Дмитриками. Це ви винні, бо ви хапали за руки бабусь і дідусів отаких Дмитриків «так не можна, не можна так одразу, не можна взагалі цю тему озвучувати/про це говорити, щоб нікого не образити» потім ви хапали за руки їхній батьків, тепер ви хапаєте за руки МАЛЕЧУ, яка замість вас робить вашу дорослу роботу! Це ви винні, бо через ваше затягування проблеми «ой треба лагідніше лагідного» і нездатність вирішити цю вирішувану проблему, вона вже лягла на плечі наших маленьких онуків. Так ви ж ще й продовжуєте пхати палиці в колеса! Лізете піблічно зі своїм осудом до тих, хто за вами вигрібає… Мовчали б уже. Ви винні, бо ви пролонгуєте ці питання в країні і відповідальність лягає на вас».
І до українців у мене є слово: «Якщо в нас і далі лідери думок замість боротися з причиною будуть боротися з тими, хто на причину вказує, і будуть боротися з дітьми, хто виконує замість дорослих їхню роботу, то не тіште себе думкою про перемогу в наступному році. Наше суспільство й досі хворе. Хворі – значить слабкі. А перемагають сильні. Ставайте сильними, а згадувана частина інтелігенції за вами підтягнеться».
Порада іншим родітєлям. Задумайтеся нарешті.
Від сайту Житомир-онлайн: Тотальна українізація – це путінський наратив. Навіщо ламати через коліно 50-70-річних людей, які говорять російською і є патріотами України? Це викличе лише спротив… Тотальна українізація – це путінський наратив, це спроба зіштовхнути україномовних та “русскоязычных”…До речі, ми так і не почули відповіді Тягнибока і Фаріон на публікацію львівської газети “Експрес”, журналісти якої доказали, що власником партії “Свобода” є путінський гаманець Фірташ.
