31 березня набув чинності скандальний закон про медіа, ухвалений парламентом наприкінці минулого року. Документ суттєво посилює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення (і під контроль цього органу вводить також друковані, онлайн-ЗМІ та навіть блогерство).
Європейська федерація журналістів охрестила цей документ “гідним найгірших авторитарних режимів”. У заяві євромедійники розкритикували “непропорційні регуляторні повноваження”, надані Нацраді.
Слід нагадати, що ухвалення закону в Раді депутати від монобільшості подали “під соусом” вимог Євросоюзу, який чекав від України виконання Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Але в цій директиві взагалі ніяк не передбачено регулювання друкованих і, тим більше, онлайн-видань. Хоча контроль саме за цією частиною медіа-ринку є основною суттю закону.
Більш того, цей закон діятиме не лише під час воєнного стану, чим можна було б виправдати багато обмежень для медіа, а й після закінчення воєнних дій. Що загрожує перетворити закон на інструмент тотального контролю з боку влади над ЗМІ.
Частина положень документа набудуть чинності за рік. Але основні пункти закону запрацювали вже з 31 березня.
“Заборон більше ніж у Конституції”
Отже, відтепер Нацрада є головним органом, у повноваженнях яких – аналіз та контроль за всіма медіа, аж до перспективи позасудового закриття. Головна функція Нацради – це стежити, щоб медіа не оприлюднили заборонену інформацію. Перелік того, що заборонено публікувати, також передбачено законом. Зокрема, окремим розділом є заборона на публікацію інформації з пропагандою збройної агресії Російської Федерації проти України.
До цього розділу входить заборона на інформацію з пропагандою російської влади, пропагандою військового вторгнення в Україну, публікація символіки військового вторгнення та інше.
Зокрема, заборонено поширювати інформацію, яка “заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймають керівні посади в комуністичній партії. комітету та вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УССР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов\’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях; переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті”.
Поширення “недостовірної інформації” щодо збройної агресії або дій держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, організацій, що контролюються державою-агресором, державою-окупантом, у разі якщо наслідком є розпалювання ворожнечі чи ненависті, або заклики до насильницької зміни конституційного устрою, порушення територіальної цілісності вважатиметься грубим порушенням.
Заборонено і “виключно позитивне висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) з метою їхньої популяризації”.
Серед інших функцій Нацради – складання списків заборонених медіа та переліку персон, які становлять загрозу медіа-простору України. Важливий момент – раніше такий перелік формувався на підставі висновків РНБО та СБУ, тепер цього не потрібно, Нацрада може включати персон у перелік на власний розсуд.
При цьому всі програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), одним із учасників яких є особа, внесена до переліку, – будуть заборонені.
Крім блоку “зовнішньополітичної” інформації, в медіа не можна поширювати інформацію, яка “принижує або ставиться з презирством до державної мови”, а також інформацію, яка “заперечує або ставить під сумнів існування українського народу (нації) та/або української державності та/або української мови”.
Також заборонені висловлювання “що підбурюють до дискримінації або утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності чи інших ознак”.
“(Закон) набагато ширше формулює перелік підстав, достатніх для обмеження свободи слова. Він у кілька разів ширший, ніж перелік підстав обмеження свободи слова, зазначений у Конституції України. Цим, як на мене, він порушує Конституцію України та звужує суб\’єктивні права, Зокрема, право на свободу вираження поглядів. Це неприпустимо. Жоден закон в Україні не повинен звужувати конституційні права”, – сказав член Харківської правозахисної групи Всеволод Речицький.
Крім цього, Нацрада перевірятиме ЗМІ та видаватиме їм приписи, зобов\’язані до виконання. Вибір санкції для ЗМІ – також цілком у владі Нацради. Серед можливих санкцій – штрафи, анулювання ліцензій, скасування реєстрації, тимчасове (на 14 днів) або повне блокування роботи.
Медіа заблокують за 3 дні
Варто зупинитись на санкціях для онлайн-медіа. Серед новацій, які набули чинності 31 березня, – це можливість для онлайн-медіа обрати реєструватися як ЗМІ чи ні. Це рішення сайти можуть прийняти самостійно. Для тих, хто захоче зареєструватися офіційно, є ціла низка привілеїв – офіційний статус для самого медіа та його журналістів, знижені санкції за дрібні порушення.
Але тут виникає двояка ситуація – наприклад, Нацрада може не зареєструвати ЗМІ, навіть якщо вона подасть таку заявку.
Як мотив не реєструвати ЗМІ, Нацрада може назвати невиконання ключових вимог.
Наприклад, для визначення медіа прозорим, має виконуватися вимоги:
– можливість встановити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану суттєву участь у суб\’єкті у сфері медіа або можливість значного чи вирішального впливу на управління та/або діяльність суб\’єкта у сфері медіа; а також усіх ключових учасників суб\’єкта в галузі медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюзі володіння корпоративними правами суб\’єкта у сфері медіа;
– характер взаємозв\’язків між зазначеними у цьому пункті особами. А під “непряму” участь легко притягнути будь-що.
Крім того, якщо серед власників медіа, що діють, будуть виявлені особи, пов\’язані з державою-агресором, то реєстрація таких медіа скасовується Нацрадою.
Крім того, підтвердження структури власності Нацрада перевірятиме, запитуючи інформацію у СБУ, ДБР, Нацполіції, антикорупційних органів, Генпрокуратури та взагалі будь-яких відомств.
Цікаво, що доводити свою “прозорість” взагалі не доведеться тим медіа, які були започатковані держорганами України чи державними органами іноземних держав, релігійними спілками, партіями (звісно ж крім заборонених), а також міжнародними організаціями.
Зареєструватися як суб\’єкт онлайн-медіа можуть і блогери, які розповсюджують свій контент через платформи загального доступу (наприклад, Youtube, Facebook), але виключно добровільно.
При цьому в будь-якому випадку, зареєструється блогер як суб\’єкт онлайн-медіа чи ні, якщо він продукуватиме інформацію із “забороненого” блоку, Нацрада може звертатися до іноземних провайдерів та провайдерів платформ загального доступу з вимогою обмежити розповсюдження на території України такого контенту.
А для незареєстрованих ЗМІ підготовлено найжорсткіші санкції – від тимчасової заборони на 14 днів до блокування. Причому і те, й інше – без рішення суду. Тільки за директивою Нацради. Три незначні або два грубі порушення – і медіа буде заблоковано (для порівняння – зареєстровані медіа можуть отримати штраф за п\’ять незначних порушень вчинених протягом місяця). Провайдери зобов\’язані виконати розпорядження Нацради про блокування сайту за 3 дні.
Але й офіційним онлайн-медіа доведеться працювати за жорстких умов. У разі 4 грубих порушень, за рішенням суду, така медіа може бути заблокована (при чому суд може винести рішення за 3 дні), а звернутися за новою реєстрацією ця медіа зможе лише через 1 рік.
Саме ці повноваження Нацради були широко розкритиковані і вітчизняними медіа-експертами та міжнародними організаціями.
Виходить, що Нацрада (яка повністю підконтрольна владі, адже 4 з її 8 членів призначає президент, а 4 – Верховна Рада) зможе без суду блокувати “незареєстровані” онлайн-медіа і через суд – “зареєстровані”.
За цю працю Нацраді належали дуже великі зарплати. У законі про медіа сказано, що члени Нацради мали б отримувати 75 прожиткових мінімумів – а це понад 200 тисяч гривень на місяць. Голові Нацради належало б 75 прожиткових мінімумів з коефіцієнтом 1,2 – на сьогодні це понад 260 тисяч гривень. Також закон передбачає і виплату премій – до 30% річного окладу.
Однак у лютому парламент ухвалив зміни до закону про бюджет на поточний рік, згідно з яким підвищення окладів Нацради відкладається у зв\’язку з воєнним становищем.
Тому буквально напередодні набуття чинності закону про медіа Кабмін ухвалив постанову про те, що голова і члени Нацради отримуватимуть оклади практично в 10 разів менше, ніж зазначено у профільному законі. Так, голова Нацради отримає оклад 25 224 грн. (замість 260 тисяч), перший заступник – 24 173. Заступник голови, відповідальний секретар – 23 122 грн. Член Нацради – 21 020 грн на місяць. Але йдеться лише про “голі” оклади, до яких ще покладаються надбавки.
Крім того, закон посилює й позиції української мови у медіа. Вже з 31 березня спонтанні репліки у живому ефірі не можуть перевищувати 10% тривалості передачі.
Наступне посилення мовних норм намічено на 1 січня 2024 року – коли мінімальна частка української мови на телебаченні зросте з 75% до 90%.
А з 17 липня 2024 року в ефірі україномовної програми не допускатиме використання недержавної мови у виступах, інтерв\’ю, коментарях, поясненнях, питаннях осіб, які беруть участь у програмі.
