Вищий суд міста Ниш відхилив запит України про екстрадицію ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, який перебуває під вартою в Сербії з червня 2022-го року.
Про це повідомили журналісти Балканської служби Радіо Свобода та проєкту “Схеми”.
12 липня спеціальна рада суду міста Ниш ухвалила рішення відхилити запит України про екстрадицію колишнього співробітника Служби безпеки України та направила справу на подальший розгляд до Апеляційного суду, як вищої судової інстанції. Терміну для ухвалення нового рішення немає, пише видання.
“Схеми” зазначають, що Офіс Генпрокурора звернувся до Мін\’юсту Сербії з екстрадиційним запитом щодо Андрія Наумова у вересні 2022 року.
“У запиті прокурори повідомили, що в Україні Наумову оголосили дві підозри – “у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем” та у шахрайстві і завданні збитків державі у розмірі понад 3,2 млн гривень.
Окремо прокурори наголосили, що гарантують утримання Наумова під вартою в Україні та його повернення на територію Сербії для відбуття покарання за вироком сербського суду (який заслуховує справу щодо ймовірного відмивання ним грошей, – ред.) і що кримінальне переслідування щодо експосадовця СБУ не є політично вмотивованим”, – йдеться в повідомленні.
Наумов під час судових засідань у Сербії заявляв, що побоюється за своє життя у разі повернення в Україну.
Журналісти “Схем” звернулися до Офісу Генерального прокурора України з проханням про коментар і чекають на відповідь.
На початку червня 2022 Наумов був затриманий під час перетину кордону Сербії. Він перебуває в слідчому ізоляторі міста Ніш.
Наумова підозрюють у заволодінні у 2019-2021 роках шахрайським шляхом понад 3,2 млн грн. Слідство встановило, що у 2019 році посадовець очолював одне з державних підприємств, але вирішив піти працювати до СБУ. Замість того щоб звільнитися з держпідприємства, він повідомив працівникам відділу бухгалтерського обліку та звітності підприємства про те, що його нібито призвали на військову службу до СБУ. При цьому він влаштувався до СБУ не за призовом і мав звільнитися з попереднього місця роботи. Однак завдяки неправдивій інформації, яку він надав, підприємство продовжувало виплачувати йому заробітну плату як призваному військовослужбовцю.
