Військовослужбовця з Черняхова Богдана Александрова застрелили в одній із багатоповерхівок Одеси наприкінці червня 2024 року. За словами рідних Богдана, слідчі за 7 місяців розслідування нікому не вручили підозр. На момент вбивства у квартирі також перебували дві дівчини та ще один військовослужбовець з Житомирщини.
Богдан Александров – військовослужбовець ЗСУ із Черняхова на Житомирщині. У 2023 році брав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках, у березні 2024 року отримав звання капітана.
Матір Богдана Таміла Попік розповіла журналістам Суспільного, що її 23-річного сина 30 червня 2024 року застрелили з автомата в одній з багатоповерхівок Одеси.
“27 червня я зі своєю дитиною розмовляла по телефону десь годину-дві. Він каже: “Мама, я у відрядженні”. Потім уже 30 червня мені повідомили, що моєї дитини вже немає. Сьомий місяць нікому не вручена не підозра, нічого. Вбивці живуть собі своїм життям. У тій страшній квартирі їх було четверо. Мою дитину вбили – їх лишилося троє”, — говорить матір Богдана.
Про свого сина жінка розповідає, що він був справедливим, амбітним і водночас дружнім та товариським.
“Мені здається, що він нікому в світі нічого поганого не зробив. Він дуже любив справедливість. З ним у нас були дуже теплі відносини. Ми постійно були на зв’язку. Не було такого дня, щоб ми не переписувалися. Він був світлою і чистою дитиною”, — сказала Таміла Попік.
Зі слів сестри Богдана Світлани, у квартирі, де сталося вбивство, були дві дівчини та ще один військовослужбовець із Житомирщини.
Журналісти зв’язалися телефоном зі старшою із дівчат на ім’я Катерина. Вона розповіла, що була у ванній кімнаті в момент, коли почула гучний звук.
“Я не зрозуміла, що це постріл. Я почула один голосний “бах”. І одразу почула запах сірки — тобто пороху, як мені потім сказали. Секунд 30 минуло, після чого одразу зайшла моя сусідка з гуртожитку Надя. Я спитала її, що сталося і чи всі живі та цілі. Вона сказала, що так, але їй погано. У мене взагалі не було думки, що щось сталося”, — сказала Катерина.
За її словами, після Надії до ванної кімнати зайшов товариш Богдана — військовослужбовець на ім’я Євгеній.
“Він каже: “Зараз ми з Бодьою поговоримо, і можете виходити”. І Надя мене утримує. Я відкриваю двері і всюди бачу кров. Бачу Женю, який стоїть з “ганчіркою” і витирає цю кров. Я починаю відразу кричати: “Де Богдан?!” Йду у вітальню — там немає. І він (Євгеній — ред.) стоїть біля шафи. Відкриває шафу, посуває трохи і я бачу голе тіло. Я одразу в істерику”, — розповіла Катерина.
Сестра загиблого Богдана Александрова Світлана Попік сказала, що працівники моргу на Житомирщині повідомили їй, що в її брата влучили п’ять куль.
“Коли ми приїхали забирати мого брата з Житомирського моргу, він вже був наряджений. Ця людина, яка його наряджала, забрала мене, щоб віддати документи і сказала: “Ваш брат дуже страшно вбитий, його спина вся в решето”. Мені також повідомили в морзі, що в нього зламана права рука, але він гарно зафіксував руку: “Ви не переживайте, вона вам буде нормально триматись”, – мені так сказали. І тоді вже, коли ми на кладовищі розв’язували йому руки, ця рука просто впала”, — говорить Світлана.
Зі слів сестри Богдана, вона довго намагалася зв’язатися з 17-річною Надією, яка теж була в квартирі, щоб почути її версію події.
“Зовсім не хотіла спілкуватися, не виходила на контакт. Але 8 жовтня мені прийшло повідомлення з такими словами: “На мені гріха немає. Спитайте в того, хто ховав Богдана у шафу і в кого були на це сили. Тоді зрозумієте, хто стріляв”, — розповіла Світлана Попік.
Надія, яка є очевидицею вбивства Богдана, відмовилася коментувати подію журналістам Суспільного, сказавши звернутися до її адвоката. Адвокат дівчини Сергій Друганов відповів, що ні він, ні його підзахисна не надаватимуть коментарів, оскільки інформація про вбивство є слідчою таємницю.
18 лютого журналісти зателефонували товаришу Богдана Євгенію — за словами рідних Богдана Александрова автомат, з якого здійснили постріл, належав саме Євгенію. Чоловік сказав, що має поговорити зі своїм адвокатом і попросив передзвонити наступного дня після обіду. На момент виходу матеріалу 19 лютого 2025 року журналісти не отримали від нього відповіді.
Раніше Суспільне зв’язалося телефоном із адвокаткою Євгенія Марією Кім. Адвокатка відповіла, що наразі вона не є захисником Євгенія у цій справі та не має актуальних контактів військовослужбовця.
Суспільне Житомир звернулося з інформаційним запитом до Головного управління Нацполіції в Одеській області з проханням надати інформацію про те, на якому етапі перебуває слідство зараз і чому за 7 місяців розслідування не вручили підозру у вбивстві.
Відповідь на ці питання журналістам не надали, посилаючись на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, за якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Що відомо про вбивство військового Богдана Александрова
1 липня 2024 року пресслужба Головного управління Нацполіції в Одеській області повідомляла на своєму сайті про загибель 23-річного військовослужбовця під час застілля в одній з багатоповерхівок Приморського району Одеси.
“Повідомлення про загибель 23-річного військовослужбовця надійшло на спецлінію “102” близько другої години від його старшого на рік побратима. Прибувши на місце події, правоохоронці встановили, що заявник запросив у гості товариша та двох знайомих дівчат віком 17 і 20 років. Під час хмільного застілля менша за віком дівчина виявила бажання спробувати розібрати та зібрати автомат, що належить власнику квартири, взяла зброю в руки і відбулися постріли. Кулі поцілили у 23-річного військового. Від отриманих поранень він загинув на місці. За вказаним фактом слідчі відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 розпочали провадження за частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України, якою кваліфікується вбивство через необережність”, — йшлося у повідомленні.
