29 березня в Житомирі відбулася 14-та акція “Невідомість і полон вбивають”, яку організували рідні українських військовополонених та зниклих безвісти. Це нагадування суспільству про захисників, із якими втрачено зв’язок, та підтримка родин, що чекають звісток від близьких.
Як проходила акція
Захід розпочався на майдані імені Корольова з перформансу: на тлі музики звучали знайомі всім слова “Зараз, на жаль, відсутній зв’язок із вашим абонентом” та “Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності”. Учасники акції тримали в руках “останні” повідомлення, які отримали від рідних перед їхнім зникненням. Фінальною частиною перформансу стали слова “Чуєш, я тут, я повернувся”, після яких учасники змінювали таблички на повідомлення про звільнення з полону, аналогічні тим, що отримують у застосунку “Дія”.
Далі колона рушила вулицею Михайлівська, вигукуючи:
“Полон вбиває”
“Безвісти зниклі не значить забуті”
“Твоя хата не з краю, твоя хата наступна”
На Київській вулиці учасників акції підтримали автомобілісти, сигналячи клаксонами.
Символічне розбите серце
Фінальним етапом акції став ще один перформанс на вулиці Михайлівська. На мольберті розмістили символічне “розбите серце”, яке учасники “заліплювали” пластирами з написами “віра”, “любов”, “боротьба”.
“Серце кожної матері, сестри, дочки, дружини сьогодні розбите. Ми клеїли ці пластирі як символ того, що тримає нас у цьому житті – віра, боротьба, любов”, – пояснила співорганізаторка акції Тетяна Гойдик.
Учасники сфотографувалися біля цього символу, висловлюючи спільну надію на повернення рідних додому.
