Ексдиректор Житомирського бронетанкового заводу отримав умовний термін за розкрадання двигунів

У 2014 році, коли армія гостро потребувала кожної машини, з Житомирського бронетанкового заводу безслідно зникли 20 танкових двигунів. Через десять років колишній директор заводу визнав свою провину, але не проведе за ґратами жодного дня — Вищий антикорупційний суд дозволив йому відкупитися донатом у 12 мільйонів гривень на потреби Збройних сил України.

Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, 27 квітня ВАКС офіційно затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та ексочільником підприємства.

Воля в обмін на підтримку армії

За розтрату державного майна шляхом зловживання службовим становищем експосадовцю призначили 8 років позбавлення волі. Додатково суд заборонив йому обіймати керівні посади на державних підприємствах протягом трьох років та ухвалив рішення про конфіскацію частини майна.

Проте реальне ув’язнення скасували одразу ж у залі суду. На підставі угоди ексдиректора звільнили від відбування покарання, встановивши лише іспитовий строк. Тепер чоловік має періодично відмічатися у службі пробації.

Головна умова такої судової поблажливості лежить у фінансовій площині. Колишній директор зобов’язався повністю відшкодувати завдані державі збитки та перерахувати 12 мільйонів гривень до благодійного фонду «Повернись живим».

Історія крадіжки на мільйони

Справа тягнеться ще з початку війни. Восени 2014 року керівництво заводу незаконно розконсервувало 20 двигунів УТД-20, які належали до мобілізаційного резерву Держагентства резерву України. Тодішня вартість цих агрегатів перевищувала 5,7 мільйона гривень. Двигуни просто вилучили та розпорядилися ними на власний розсуд, проігнорувавши нестачу техніки на фронті.

Ще восени 2022 року, коли НАБУ вперше викрило керівництво Житомирського бронетанкового заводу на розкраданні деталей, підозри отримали і директор, і його заступник. Досудове розслідування завершили у лютому 2023 року, а згодом справу передали до суду.

Сьогодні у цій багаторічній історії поставлено крапку: свобода коштувала фігуранту визнання провини та солідного внеску на підтримку тих самих військових, яких колись залишили без двигунів.