Історія Житомирського трамвая у 1930-ті роки — це період бурхливого розвитку, сміливих проектів та хронічного браку коштів на тлі наближення Другої світової війни. Після ліквідації спільного підприємства «Електрики, трамваю та води» у 1932 році, житомирський трамвай знову став самостійним підприємством, що дало новий поштовх його модернізації.
Енергетична революція та розпродаж “старожитностей”
Зі зростанням промисловості в Житомирі збільшувалась і потреба в електроенергії. У 1930 році на березі Тетерева запустили нову паротурбінну електростанцію. Трамвай деякий час продовжував живитися від власної старої станції в депо на Малій Бердичівській (про перше трамвайне депо Житомира ми писали раніше). Але вже у 1932 році її ліквідували.
В приміщенні старої дизельної встановили ртутні випрямлячі, які перетворювали змінний струм з нової станції на постійний (600 В) для трамваїв. Так у місті з’явилася перша тягова підстанція, яка, модернізована, працює й досі.
Старе обладнання, включаючи дизель-мотори 1912-1915 років та парові котли 1898 року, розпродали по всій Україні — від Одеського водоканалу до Баранівського фарфорового заводу.
Тарифи, коні та незбудовані лінії
Для жителів Житомира стабілізувалися ціни на проїзд. Загальний квиток коштував 15 копійок, члени профспілок платили 7, а солдати, учні та пенсіонери — лише 5 копійок.
У 1934 році підприємство закупило 60 тонн рейок для будівництва вантажної гілки від вулиці Великої Бердичівської до нової електростанції на Тетереві. Ця лінія мала зв’язати залізницю зі станцією для нічної доставки вугілля, яке доти возили на підводах 20 відбірних коней.
Проте через “постійний брак коштів” проект так і не реалізували. Цікаво, що вантажну лінію зрештою побудувала німецька окупаційна адміністрація під час війни.
5 маршрутів та плани на ГЕС
До 1940 року, незважаючи на появу перших автобусів, трамвай залишався головним транспортом Житомира (хоча колись над швидкістю житомирського трамвая сміялася вся імперія). У місті діяло 5 маршрутів:
- № 1: Центр – вул. Київська – Привокзальна площа (тут діяв унікальний “трикутник” для розвороту вагонів)
- № 2: Центр – вул. Перемоги – Православне кладовище
- № 3: Центр – вул. Велика Бердичівська – Міськлікарня № 1
- № 4: Сінний ринок – вул. Небесної Сотні – Житній ринок
- № 5: Центр – вул. Чуднівська – набережна Тетерева
📌 Читайте також: транспортні технології початку століття
Ретро-Житомир: як працювали трамвайні роз’їзди на Київській у 1918 році (ФОТО)
Генплан 1937 року передбачав розширення мережі, будівництво розворотних кілець (бо трамваї все ще їздили в реверсному режимі) та навіть зведення ГЕС на Тетереві біля “Голови Чацького”. Але гроші йшли на підготовку до майбутньої війни.
За матеріалами краєзнавця Георгія Мокрицького
🔔 Бажаєте знати більше про історію Житомира? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
