Книги коштували настільки дорого, що їх приковували до полиць ланцюгами. Американський президент міг прочитувати в середньому по книзі на день, а найвідоміший книжковий злодій виніс із бібліотек десятки тисяч томів. В історії читання є чимало фактів, які сьогодні звучать майже неймовірно.
Ми зібрали 12 цікавих фактів про книги та бібліотеки — і водночас відокремили реальні історії від популярних міфів, які роками переходять із однієї добірки в іншу.
1. Люди вміли читати мовчки задовго до IV століття
Популярна легенда стверджує, що до IV століття всі без винятку читали лише вголос. Насправді це перебільшення. Читання вголос у давнину справді було значно поширенішим, але свідчення мовчазного читання існують і за кілька століть до нашої ери.
Знаменитою ця тема стала завдяки Августину, який описав, як єпископ Амвросій Медіоланський читав, рухаючи очима по сторінці, але не промовляючи слів. Для Августина така манера була варта окремої згадки, проте вона не була першим випадком мовчазного читання в історії.
2. У Стародавньому Римі існував попередник газети
Близько 59 року до нашої ери за Юлія Цезаря в Римі почали регулярно оприлюднювати Acta Diurna — «щоденні акти». У них повідомляли про рішення влади, судові справи та інші події.
Називати їх газетою в сучасному розумінні не зовсім правильно: записи виставляли для публічного ознайомлення на спеціальних дошках. Але історики справді розглядають Acta Diurna як одного з далеких попередників сучасної преси.
3. Китайська книга 1633 року стала шедевром кольорового друку
У 1633 році в Китаї вийшло перше видання «Посібника з живопису та каліграфії студії Десяти бамбуків». Для створення зображень використовували кілька дерев’яних друкарських блоків і складні переходи кольорів.
Метрополітен-музей у Нью-Йорку називає цю книгу одним із найдавніших і найвидатніших прикладів китайського кольорового друку.
4. Книги справді приковували до полиць ланцюгами
У середньовічних та ранньомодерних бібліотеках книги були надзвичайно дорогими, тому цінні томи нерідко буквально прикріплювали до меблів металевими ланцюгами.
Ланцюг дозволяв зняти книгу з полиці та читати її за столом, але винести з приміщення було неможливо. Така система використовувалася в європейських бібліотеках аж до XVIII століття. У соборі англійського Герефорда досі збереглася найбільша бібліотека такого типу з оригінальними ланцюгами, замками та стрижнями.
5. За переказами, поетові Оппіану платили золотом за кожен рядок
Антична біографічна традиція розповідає, що римський імператор Марк Аврелій був настільки вражений творчістю грецького поета Оппіана, що винагороджував його золотом за кожен написаний рядок.
6. Теодор Рузвельт міг читати в середньому по книзі на день
26-й президент США Теодор Рузвельт був надзвичайно активним читачем. Центр Теодора Рузвельта зазначає, що навіть у президентські роки він у середньому прочитував приблизно одну книгу на день.
Його інтереси не обмежувалися політикою: Рузвельт читав художню літературу, поезію, філософію, історію та природничі праці, причому кількома мовами.
7. Історія слова «книжковий хробак» виявилася несподіваною
Зазвичай розповідають, що людей, які багато читають, почали називати «книжковими хробаками» за аналогією з комахами, які пошкоджують старі книги.
Однак англійське bookworm у значенні людини, зануреної в книги, зафіксоване ще у XVI столітті. Значення, пов’язане з личинками та іншими шкідниками книг, у письмових джерелах з’являється пізніше. Тобто популярне пояснення походження слова, схоже, перевертає історію навпаки.
8. Один чоловік викрав щонайменше 23 600 книг
Американець Стівен Блумберг потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найпродуктивніший книжковий злодій. За роки своєї діяльності він викрав щонайменше 23 600 рідкісних книг із 268 бібліотек Північної Америки.
Загальна вага викраденої колекції становила близько 19 тонн. Блумберга викрили після того, як про нього повідомив колишній спільник.
9. Бібліотека Конгресу США справді збирала всі публічні твіти
У 2010 році Twitter передав Бібліотеці Конгресу США архів усіх публічних твітів від моменту запуску сервісу у 2006 році. Після цього бібліотека продовжувала отримувати тексти публічних повідомлень.
Але обсяг соцмережі зростав настільки швидко, що з 1 січня 2018 року підхід змінили. Відтоді Бібліотека Конгресу почала відбирати твіти вибірково, як і інші матеріали для своїх цифрових колекцій.
10. Брати Грімм не дожили до завершення свого грандіозного словника
Роботу над знаменитим Deutsches Wörterbuch Якоб і Вільгельм Грімм розпочали ще у 1838 році, а перший том вийшов у 1854-му.
Після смерті братів роботу продовжили інші мовознавці. Основне видання завершили лише у 1961 році — через понад століття після виходу першого тому. Воно склало 32 томи, а в 1971 році було видано додатковий том із джерелами.
11. Навіть «Гаррі Поттера» намагалися прибрати з бібліотек і шкіл
Список книжок, проти яких у різні роки подавали скарги або які намагалися вилучити з бібліотек та навчальних програм, містить чимало світової класики.
За даними Американської бібліотечної асоціації, серія про Гаррі Поттера очолила перелік найбільш оскаржуваних книжок у США за 2000–2009 роки. У тому ж списку були «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Ловець у житі» Джерома Селінджера та «Убити пересмішника» Гарпер Лі.
12. Шість хвилин із книгою можуть допомогти розслабитися
Одне з найчастіше цитованих досліджень про користь читання провели у 2009 році. В експерименті Mindlab International повідомлялося, що кілька хвилин читання після стресового завдання істотно знижували показники напруження, а ефект оцінювали приблизно у 68%.
І ще одна проста цифра: якщо читати хоча б по 10 сторінок щодня, за рік вийде 3650 сторінок. Це приблизно 12 книжок по 300 сторінок — навіть без довгих вечорів із романом у руках.
