Два фото, один ґанок і 84 роки між ними. На знімку 1941 року біля знайомого сьогодні входу — військові, автомобілі й високопоставлені командувачі Вермахту. На кадрі 2025-го на тому самому місці стоять студенти. Арка, колони, вікна і фронтон майже не залишають сумнівів: перед нами одна й та сама будівля.
Таке порівняння опублікував у спільноті «Житомир на фото» Костянтин Галактіонов. Сьогодні тут навчаються студенти Поліського національного університету. А в роки Другої світової війни ця будівля опинилася в самому центрі зовсім іншої історії Житомира.
На старому фото — фон Рундштедт і фон Райхенау
Житомир Онлайн уже публікував цей архівний кадр: на ньому біля тодішнього сільськогосподарського інституту зафіксовані німецькі фельдмаршали Герд фон Рундштедт і Вальтер фон Райхенау.
Знімок належить до 1941 року. Райхенау командував 6-ю армією Вермахту, а Рундштедт — групою армій «Південь». Райхенау був безпосередньо причетний до злочинної політики нацистів на окупованих територіях і відомий наказом, який заохочував репресивні дії проти цивільного населення.
Сама будівля пережила вже не одну зміну призначення. Наприкінці XIX століття її звели для Волинського окружного суду. Пізніше тут працювали навчальні заклади, а з 1930 року — Житомирський сільськогосподарський інститут.
А що сталося 12 березня 1942 року?
З цією ж будівлею пов’язаний ще один цікавий документ — німецькомовна газетна публікація із заголовком «Landwirtschaftliche Hochschule in der Ukraine». Вона датована 12 березня 1942 року і повідомляє про відкриття у Житомирі вищої сільськогосподарської школи.
Саме тут легко переплутати дві різні події. 12 березня 1942 року — це не дата приїзду фон Рундштедта і фон Райхенау. Райхенау помер ще у січні 1942-го. Дата на газетній вирізці стосується публікації про сільськогосподарську школу.
У німецькому тексті йдеться, що заклад відкрив генеральний комісар Клемм, а очолив його український професор Кавалерідзе.
Це не було «заснуванням» сучасного університету
І тут є ще одна важлива деталь. Нацистська окупаційна влада не створювала нинішній університет з нуля. До війни тут уже багато років існував сільськогосподарський навчальний заклад.
Офіційна історія Поліського національного університету веде відлік його розвитку у Житомирі від 1922 року. У 1930-му навчальний заклад реорганізували у Житомирський сільськогосподарський інститут технічних культур, а з 1935 року він працював як Житомирський сільськогосподарський інститут.
Війна перервала його роботу.
Історик Сергій Стельникович у дослідженні системи освіти на Житомирщині в роки нацистської окупації зазначає, що 25 лютого 1942 року у Житомирі відкрили фахову сільськогосподарську — агрономічну — школу вищого типу на базі колишнього інституту.
Навчання мало тривати чотири роки. Працювали агрономічний, лісовий та ветеринарний напрями, а директором призначили професора Володимира Кавалерідзе. Через те, що школа діяла на базі довоєнного сільськогосподарського інституту, у документах і пресі її нерідко називали інститутом.
Тобто газетна публікація від 12 березня і дослідження, яке називає датою відкриття 25 лютого, не обов’язково суперечать одне одному: газета могла повідомляти про подію вже після її проведення.
Навіщо окупаційній владі знадобилася аграрна школа
Причина була далеко не лише освітньою. Дослідники наголошують: нацистська адміністрація дозволяла роботу передусім тих професійних і вищих шкіл, спеціалісти яких були потрібні для функціонування окупаційної господарської системи.
Житомирщина мала значний аграрний потенціал, тому окупаційна влада була зацікавлена в підготовці агрономів, ветеринарів і фахівців лісового господарства. Це було частиною ширшої політики економічного використання окупованих територій.
У цій же будівлі працювала окупаційна адміністрація
У роки окупації будівля колишнього сільгоспінституту використовувалася і структурами нацистської цивільної адміністрації. Збереглася німецька поштова листівка з фотографією цього корпусу та підписом про службову будівлю генерального комісара у Житомирі.
На Житомир Онлайн можна побачити цю листівку та будівлю сільгоспінституту в 1941–1943 роках.
Тож за кілька років один і той самий корпус встиг побути довоєнним інститутом, приміщенням, яке використовувала окупаційна адміністрація, і базою для дозволеної нею сільськогосподарської школи.
У січні 1944-го сюди знову прийшли студенти
Після завершення нацистської окупації Житомира навчальний заклад почали відновлювати. За даними Поліського національного університету, вже 12 січня 1944 року інститут відновив роботу. До відремонтованих аудиторій тоді повернулися 330 студентів.
Минали десятиліття, змінювалися назви навчального закладу, перебудовувалися корпуси. Але старий центральний вхід залишився впізнаваним.
Саме тому два кадри — 1941-го і 2025 року — працюють сильніше за довгу хронологію. На одному ґанку історія залишила людей, між якими ціла епоха: офіцери армії нацистської Німеччини на старій світлині — і звичайні житомирські студенти через 84 роки.
