Сьогодні Мальованка для більшості житомирян — це знайомий район приватної забудови, вулиць, городів і звичних щоденних маршрутів. Але ще трохи більше ніж сто років тому цей простір виглядав зовсім інакше. Тут височіли кургани — не один і не десять, а майже три сотні.
Саме на території сучасної Мальованки існував великий давній могильник, відомий в історичних і археологічних джерелах як Житомирські кургани. Історики називають його однією з найцікавіших археологічних пам’яток старого Житомира, хоча до наших днів вона вже не збереглася.
Майже 300 насипів у межах сучасного міста
За даними Енциклопедії сучасної України, Житомирські кургани, або Мальованка, розташовувалися на правому березі річки Кам’янка. Наприкінці ХІХ століття тут нараховували майже 300 курганних насипів.
Сьогодні ця цифра вражає особливо сильно, бо йдеться не про далеке поле за містом, а фактично про територію сучасного Житомира — той самий простір, яким містяни щодня проходять або проїжджають, часто навіть не підозрюючи, що під ногами тут колись був цілий давній некрополь.
Пам’ятку досліджували відомі археологи Володимир Антонович та Сергій Гамченко. Документально підтверджено, що Антонович розкопав 33 кургани, а Гамченко — ще 44. Тобто загалом маємо щонайменше 77 досліджених курганів.
Що археологи побачили всередині
Розкопки показали, що в курганах були поховання, переважно орієнтовані головою на захід. Похованих клали на рівні давнього горизонту — просто на землю або в дерев’яні колоди.
Найцікавіше для сучасного читача — це, звісно, речі, які археологи знайшли поруч із похованнями. Серед знахідок були:
- гончарна кераміка;
- залізні цвяхи та ножі;
- дужки й залишки обручів від дерев’яних відер;
- пряслиця з пірофілітового сланцю;
- срібні, скляні та сердолікові намистини;
- скроневі кільця;
- персні.
Тобто це не «легенди про скарби», а дуже конкретні речі, які дозволяють уявити повсякденне життя і поховальні звичаї людей, що мешкали тут багато століть тому.
Скільки років цим курганам
Археологічні знахідки дають підстави датувати Житомирські кургани в межах другої половини X — початку XIII століття. Деякі дослідники звужують цей період до X–XII століть.
Простою мовою: це часи Київської Русі, коли Житомир тільки формувався як частина давнього світу Русі, а Мальованка ще зовсім не була міським районом у сучасному розумінні.
Куди зник могильник Мальованки
Сьогодні від цього могильника майже нічого не залишилося. Енциклопедія сучасної України прямо зазначає, що пам’ятка не збереглася.
Найімовірніше, кургани поступово зникли разом із освоєнням території, забудовою передмістя, прокладанням вулиць та зміною самого міського ландшафту. Тобто древній некрополь буквально розчинився у зростанні Житомира.
І саме в цьому — головний ефект цієї історії. Ми звикли шукати старовину десь далеко від міста, а тут ідеться про місце, яке давно стало частиною звичного міського простору.
Чому ця історія досі чіпляє
Історія Житомирських курганів добре показує, наскільки багатошаровим є саме місто. Там, де сьогодні стоять будинки й ходять люди, колись був цілий світ зі своїми обрядами, прикрасами, керамікою і пам’яттю про померлих.
Якщо любите такі сюжети про маловідомий Житомир, почитайте також наш матеріал «Від дерев’яного замку до прообразу мобільного: 10 фактів про Житомир, яких ви могли не знати».
