У 1909 році Житомир відмовився відкрити витверезник, бо не мав ні грошей, ні вільного приміщення. Через 108 років міська влада закрила вже діючий заклад — цього разу через проблему примусового утримання людей та порушення їхніх прав. А будинок, у якому працював центр, згодом продали. У січні 2026 року його почали розбирати.
Між цими рішеннями — понад століття міської історії. І одна суттєва зміна: те, що на початку XX століття влада розглядала передусім як питання грошей і приміщень, у XXI столітті стало також питанням людської свободи.
Чому Житомир відмовився від витверезника у 1909 році
На початку XX століття в Києві вже існували заклади для людей у стані сильного алкогольного сп’яніння. У 1909 році київський, подільський і волинський генерал-губернатор запропонував міським думам Житомира та Кам’янця-Подільського створити подібні установи.
Обидва міста відмовилися. Житомирська влада пояснила своє рішення нестачею коштів і вільних приміщень.
Цю історію описав житомирський історик Анатолій Седляр у дослідженні діяльності міського самоврядування Волині та Поділля, опублікованому 2008 року у «Волинських історичних записках». Він працював, зокрема, з листуванням генерал-губернаторської канцелярії, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України в Києві.
Для тодішніх міст це була знайома проблема. З міської скарбниці утримували притулки, допомагали незаможним, оплачували окремі соціальні потреби. Грошей на нові установи часто бракувало.
Будинок на Охрімовій горі мав зовсім іншу історію
У тому самому 1909 році на Охрімовій горі відбувалася своя подія. Приватний будинок, який значно пізніше став відомим житомирянам як витверезник, змінив власника.
За реконструкцією краєзнавця Сергія Собчука, історія цієї садиби пов’язана зі священником Ксенофонтом Дунаєвським. Він придбав ділянку ще 1887 року. Старий дерев’яний будинок згодом перебудували, а в 1909-му садибу продали Карлу Юліановичу Толю.
Будинок стояв у старій частині Житомира, неподалік інших споруд Охрімової гори. Ця місцевість зберегла сліди різних епох міського життя — від старих культових споруд до приватних садиб. Історію Охрімової гори та її маловідомих будівель раніше розповідав Житомир Онлайн.
Згодом колишня приватна садиба стала місцем розміщення медичного витверезника. Саме за цією функцією будинок запам’ятався кільком поколінням житомирян.
Чому міський центр закрили через 17 років після створення
У травні 2000 року Житомирська міська рада створила Центр детоксикаційної допомоги як комунальну установу. У 2003 році його приєднали до Центральної міської лікарні №2.
Заклад працював до кінця листопада 2017 року. Тоді міське управління охорони здоров’я оголосило, що з 1 грудня центр припинить роботу.
Причина вже не стосувалася міських фінансів. Влада поставила питання про законність примусового доставлення та утримання людей у стані алкогольного сп’яніння. Медична допомога за загальним правилом потребує згоди пацієнта, а примусове обмеження свободи — належних правових підстав.
Міське управління охорони здоров’я також повідомляло про скарги людей, які перебували в центрі, та результати прокурорських перевірок щодо порушень їхніх прав.
Головний лікар Центральної міської лікарні №2 Віктор Павлусенко тоді пояснював, що після припинення роботи центру людей, які потребують відповідної медичної допомоги, спрямовуватимуть до обласного наркологічного диспансеру. Працівники центру звільнилися, а будівля залишилася у комунальній власності.
Будівлю продали за 1,87 мільйона гривень
Після закриття центру місто вирішило приватизувати нерухомість на провулку Успенському, 5.
У переліку об’єктів малої приватизації йдеться про окрему двоповерхову будівлю площею 332,6 квадратного метра. Її описували як споруду з цегляними стінами, дерев’яними перекриттями та бутовим фундаментом.
21 листопада 2018 року на електронному аукціоні перемогло ТОВ «Експлуатаційна компанія №1». Запропонована ціна становила 1 868 496 гривень із ПДВ.
У наступні роки нерухомість переходила між приватними власниками. Будівлю знову виставляли на продаж. Проте ще у 2023 році вона стояла на Охрімовій горі. Того літа житомиряни показували її фотографії та обговорювали подальшу долю.
У січні 2026 року історичний будинок почали розбирати
На початку січня 2026 року на провулку Успенському, 5 розпочалися демонтажні роботи. 8 січня журналісти Суспільного Житомир зафіксували розбирання будівлі.
За словами краєзнавця Сергія Собчука, споруда мала історичну й архітектурну цінність, хоча офіційного статусу пам’ятки не отримала. У міській раді підтвердили, що будинок не внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Водночас він розташований в історичній частині Житомира. Представниця міськради Олена Бабушко пояснила, що для проведення відповідних робіт власник повинен підготувати проєктну документацію та погодити її з Міністерством культури.
14 січня 2026 року Суспільне оприлюднило відповідь Міністерства культури: станом на 13 січня документи на погодження проєкту щодо будинку на Успенському, 5 до міністерства не надходили.
В історії колишнього витверезника залишилася ще одна промовиста деталь. Коли місто продавало будівлю у 2018 році, договір купівлі-продажу передбачав збереження її профілю як медичного закладу. А вже у січні 2026-го на Охрімовій горі розбирали старі стіни будинку, який колись мав мансарду та балкон із кованою огорожею.
