Карельську березу лісознавці вважають одним із найзагадковіших дерев.
Річ у тім, що лише з 5% висіяного насіння виростає береза карельська, з решти – звичайна береза. Карельська береза росте повільніше від звичайної і свої характерні ознаки може виявити не відразу, а через десятки років.
Тому в питанні її походження науковці припускають, що тут може мати місце генетична мутація, вірусна хвороба рослини чи ще якась аномалія.
Деревина карельської берези досить тверда та в’язка, вона легко полірується, текстура має малюнок, подібний до мармуру. В міжнародній торгівлі її виміряють не кубометрами, а кілограмами. Та й встановити ціну деревини можна лише тоді, коли дерево спиляне: індивідуальна текстура та малюнок і визначають її вартість. Мабуть, через все це в народі її називають «царським» деревом.
Карельська береза найбільш поширена в Карелії та країнах Балтії. Проте виявляється, що окремі її екземпляри проростають і на Житомирщині. В Українківському лісництві Малинського держлісгоспу в 60 роках минулого століття під керівництвом відомого науковця Петра Литвака, який вивчав питання вирощування цього різновиду в умовах Українського Полісся, було створено культури берези карельської.
На сьогодні на цій ділянці проростає близько 30 представників цього незвичайного дерева. Нині малинські лісівники проводять лісівничі заходи, щоб створити березі карельській належні умови проростання.
