Віце-прем\’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко про перспективи Житомира та реформу децентралізації.
Сьогодні у Житомира є широкі можливості розвитку міста. Значну кількість проблем та питань щодо забезпечення нормальних умов життя мешканців, надання їм якісних послуг, розвитку бізнесу та залучення інвестицій можна вирішувати самостійно, не озираючись на Київ.
Створено Державний фонд регіонального розвитку, в який із Держбюджету виділено 3 млрд. грн. Ці кошти передбачені для кожного регіону України.
Житомирщина відповідно до розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку отримає у 2015 році близько 20 млн. грн.
Наголошу, що обмежень по впровадженню інвестиційних проектів не існує – ремонт та реконструкція доріг, шкіл, лікарень, дитячих садочків, впровадження енергозберігаючих заходів та багато інших.
Крім того, залучаються кошти міжнародних фінансових організацій та донорів, які спрямовуватимуться на реконструкцію тепломереж, комунікацій водопостачання та водовідведення, проведення енергоефективних заходів.
Маючи достатньо можливостей для створення нормальних умов розвитку економіки регіону, Житомир все ж має багато проблем. Однак, ніхто не прийде наводити лад у нашому домі за нас. Вирішувати їх повинні ми самі, тому в державі розпочато реформу децентралізації.
Децентралізації повноважень українська держава потребує вже давно. Однак попередні спроби провести реформу місцевого самоврядування не були вдалими, ба навіть викликали обурення людей своїм лінійним підходом поділити території і розставити нових керівників.
Ми повністю змінили принципи і підходи до проведення цієї реформи. Головна засада – добровільність. Мешканці міст селищ та сіл самостійно прийматимуть рішення про утворення об\’єднаної громади. Більше того, держава на випередження рішень про об\’єднання нових громад надала фінансові і бюджетні можливості на місця.
Ми хочемо, щоб це об\’єднання не відбувалося формально, щоб в обласному центрі не вирішували, яким чином об\’єднуватись громадам на місцях.
Затвердження перспективних планів розвитку в деяких регіонах йде дещо повільніше, ніж в інших, можливо тому, що дехто не до кінця розумів, можливо, не вірять, що передадуть і повноваження, і можливості, ресурси, управління Державним фондом регіонального розвитку.
Я думаю, що зараз кожен у місцевому самоврядуванні хоче жити в спроможних громадах. Тільки не потрібно це переводити в політичну площину і говорити про те, що сільські ради та сільські голови залишаться без роботи – ні, це не так. Вони не залишаться без роботи, вони і далі будуть авторитетними впливовими сільськими представниками.
Я наполягаю на добровільності об\’єднання громад, ніхто не зможе змусити громаду підписати угоду про об\’єднання, якщо вона не захоче цього.
Не потрібно плутати реформу децентралізації з адміністративно-територіальною реформою і з тим, що колись хотіли провести – змінити територіальний устрій, але не передавати повноваження.
Ми не формуємо зараз території, ми не змінюємо меж населених пунктів. Ми хочемо змінити ментальність – спочатку об\’єднання громад, а вже після цього – об\’єднуються території. Це створення об\’єднаних потужних ефективних громад.
Наведу простий приклад. Що зараз має середньостатистичний фельдшер у селі? Зеленку, бинт, аспірин. У найкращому разі якийсь антибіотик. Цим нехитрим набором він мусить лікувати будь-що: від побутових травм до діабету чи астми. Після об\’єднання громад кожна з них матиме лікарню з усіма необхідними ліками, обладнанням та профільними спеціалістами. Усі найкращі ресурси регіону збиратимуться в осередку об\’єднаної громади. Водночас послуги амбулаторій у кожному населеному пункті стануть якіснішими.
Інший приклад: нині в нас багато сільрад, які отримують гроші з держбюджету й витрачають їх лише на зарплату та комунальні послуги. Про розвиток не йдеться, адже більше ні на що коштів не вистачає. Це типовий радянський підхід до системи.
Децентралізація докорінно змінює принцип. Територіальна громада створює орган управління – раду. Вона акумулює бюджет, який можна спрямувати на конкретні речі: ремонт доріг, будівництво школи, заміну водоводу тощо. Але це знову ж таки значною мірою питання ефективного менеджменту.
Ми очікуємо, що завдяки збільшенню власних повноважень і надходжень до бюджету розвитку державна частка в місцевих кошторисах становитиме 35%, а своя – 65%. За нашими розрахунками, за ефективного менеджменту повноваження місцевого самоврядування сьогодні можуть бути збільшені втричі. І ми очікуємо, що держчастка в загальному бюджеті зменшуватиметься (у відсотковому відношенні), а бюджет розвитку, на який спиратиметься місцеве самоврядування, зростатиме.
Реформа децентралізації – це інструмент регіонального розвитку. Нові повноваження дадуть можливість регіонам конкурувати між собою і розвиватися в цілому Україні.
До кінця 2015 року ми очікуємо зростання ресурсу місцевих бюджетів до 39,2 млрд. грн. Це величезна сума, яка акумулюватиметься на місцях завдяки фінансовій децентралізації. Вона стала можливою після внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів наприкінці 2014 року.
Профіцит бюджетів – це нові школи, лікарні, дитячі майданчики, стадіони. Кошти, якими може розпоряджатися місцева влада, виходячи з потреб свого регіону.
Процес запровадження реформи ще триває. Але частину реформи децентралізації, яку ми могли реалізувати без внесення змін до Конституції України, впроваджено на 100%.
Конституційний Суд України визнав зміни до Основного закону такими, що відповідають Конституції. Тепер Верховна Рада не має жодних перепон для прийняття рішення й остаточного закріплення нових повноважень органів влади на місцях.
Я абсолютно впевнений, що ефективні місцеві менеджери дадуть собі раду з усім: і з плануванням інвестиційних проектів, і з залученням коштів.
Наприклад, Київ та Київська область майже виконали річний бюджет по акцизу, а половина інших областей – іще в I кварталі 2015 року 50% річного бюджету.
Яскравим прикладом є Рівненщина, яка вже затвердила стратегію розвитку до 2020-го, а також ухвалила перспективний план об\’єднання своїх громад. Ці заходи, оперативно проведені керівництвом області, дадуть змогу виділити їй 110,1 млн. грн. із Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію інфраструктурних проектів.
Як я вже сказав, це питання ефективного менеджменту. Ми віддаємо місцевій владі повноваження та кошти. Решта залежить від уміння регіональних керівників правильно ними розпорядитися. Якщо людина не справляється, громада має всі можливості її замінити. І це ще одна перевага децентралізації.
Довідку можна отримати там, де живеш
Політики, які агітують проти децентралізації, лякають людей тим, що реформа місцевого самоврядування, зокрема, змусить жителів села більше їздити по довідки та послуги до сусідніх великих населених пунктів.
Перше й головне: довідки люди отримуватимуть там, де мешкають, і за лічені хвилини. Якщо раніше адміністративні послуги надавали держоргани, представлені в районі, місті, сільраді, то зараз ці питання перейшли під юрисдикцію місцевого самоврядування. Буде створено Центр надання адмінпослуг (ЦНАП), який в автоматичному режимі видаватиме всі ці папери, користуючись даними реєстрів землі, нерухомості, громадян. Крім того, ми запроваджуємо електронне врядування, що відкриває можливість отримати всі ці послуги й запити через Інтернет.
Місцеві вибори – крок до якісно нового життя Житомира
Напередодні місцевих виборів опір проведенню децентралізації стає все більш відчутним. Багато людей на місцях не в змозі побачити своє місце в новій системі влади, або і ж просто не хочуть нічого змінювати у звичній для них вертикалі центральних і місцевих керівників.
Але потрібно чітко усвідомити, що противники реформи не мають нічого спільного з державними інтересами й опікуються лише власним добробутом, сприймаючи свою посаду лише як засіб для заробляння грошей.
Проведення реформи децентралізації не дасть жодного результату без зміни людей на місцях. Нові широкі повноваження повинні отримати ті, хто розуміє і чітко знає, як повинен розвиватися регіон, що потрібно робити для залучення інвестицій, які проекти принесуть не тільки прибуток, а й створять нові робочі місця.
Нові управлінці повинні добре знати всі особливості і потреби Житомирщини, аби максимально ефективно розпоряджатися коштами громади та інвестиціями.
Місто має таких менеджерів, здатних використовувати свої повноваження для реалізації нових амбітних проектів розвитку територій. Вже сформовано план розвитку Житомира.
Розроблено заходи з вирішення низки ключових питань: вирішення проблеми з комунальними тарифами; залучення інвестиції та створення робочих місць; вирішення однієї з найбільших соціальних проблем міста – кількості місць у дитячих садках.
