Після зіставлення історичних подій, що трапилися у високосні та звичайні роки, висновки виявилися несподіваними.
У лютому ми матимемо не 28, як звичайно, а 29 днів. З такими роками пов\’язано чимало страхів, бо вважається, що високосний рік критичний у житті людей і навіть людства.
Та чи є для такої думки наукове обгрунтування?
– Насамперед поясніть, будь ласка, що таке високосний рік?
– Поняття високосного року виникло за часів римського імператора Гая Юлія Цезаря, ще в 45 році до нашої ери, – пояснив Володимир Кажанов, астрофізик, науковий співробітник Харківського планетарію. – Згідно з календарем, який розробили античні астрономи, астрономічний рік (період обертання Землі довкола Сонця) – це 365 діб і 6 годин. Для того щоб вирівняти цей шестигодинний “хвостик”, постановили три роки рахувати по 365 діб, а в один додавати добу в лютому. Річ у тім, що саме лютий був останнім місяцем римського року. Першим високосним став 45 рік до нашої ери. У 1582 році Папа Римський Григорій провів реформу календаря, бо в цей час було помічене велике зміщення дня весняного рівнодення, з яким пов\’язані церковні свята. Відповідно до григоріанського календаря, за яким ми живемо тепер, у 400-річному циклі є 97 високосних років – тобто років, номер яких ділиться на 4 і не ділиться на 100 або ж ділиться на 400. Рік високосний, якщо він кратний 4, але при цьому не кратний 100 чи кратний 400.
– А скільки видів років узагалі існує? І чи є високосний рік у національному літочисленні інших народів?
– У науковій термінології існує ще рік зоряний (сидеричний), упродовж якого Сонце проходить 12 зодіакальних знаків. А тропічний рік (час між двома весняними рівноденнями) враховує зміну пір року на Землі і становить 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. У григоріанському календарі (за яким ми живемо) рік наближений до тропічного. У календарях різних народів високосний рік обчислюється по-різному. Наприклад, у єврейському календарі високосним вважається рік, до якого додають цілий місяць, а не день.
– Чи виправдана думка, що високосний рік – надзвичайно критичний період у житті людей і навіть цілої планети?
– Залежить, з чим порівнювати, – каже Віктор Солдатов, кандидат психологічних наук, психоаналітик, астролог. – Відомо, що Юлій Цезар, “батько” високосних років, трагічно загинув через два роки після запровадження нового календаря, хоча ворогів в імператора завжди було чимало. Так, Тунгуський метеорит упав у високосному 1908 році, “Титанік” затонув у високосному 1912-му, найпотужніше тайванське цунамі припадало на 2004-й, високосний рік. А ще у 1956-му, у рік Червоної Вогняної Мавпи, відбувся XX з\’їзд КПРС (розвінчання культу особи Сталіна), вибухнула Угорська революція. 1968-й – рік Жовтої Земляної Мавпи. Тоді відбулася Празька весна у Чехословаччині. 1980-й – Рік Білої Металевої Мавпи – початок виступів польської профспілки “Солідарність”, яка призвела згодом до зміни влади у Польщі. 1992-й – рік Чорної Водяної Мавпи – остаточний розпад Радянського Союзу, громадянська війна в Карабасі і Таджикистані, громадянська війна і розпад Югославії, розпад Чехословаччини. 2004 рік – Зеленої Дерев\’яної Мавпи. Тоді відбулася помаранчева революція в Україні.
– Невже усе так погано?
– Аж ніяк. В історії можна знайти приклади на будь-який смак. Ось дивіться, і в прості, невисокосні роки було немало трагедій. Наприклад, супервиверження вулкана Кракатау, яке забрало життя 36 тисяч людей, датується 1883 роком. У невисокосному 1986-му вибухнув Чорнобиль. І 2001 рік, коли літаки, керовані терористами, врізалися у вежі Всесвітнього торговельного центру у США, також був звичайним… Немало було терористичних актів і стихійних явищ цьогоріч та торік. Отож щодо зайвого дня в календарі – уявіть, як це чудово. Адже це додатковий день у місяці й році, додатковий шанс на успіх для кожного з нас. Важливо не втратити його!
