— Набридло бачити в квітнику одні ромашки та айстри. Тому вирощую тигридію. Вона настільки гарна, що сусіди аж заглядають за паркан, щоб краще роздивитися, — каже 29-річна Ніна Жигайло з міста Баранівка Житомирської області. — Квітка цікава тим, що цвіте тільки один день. Але клумби здаються постійно квітучими. Це тому, що бутони на рослині розкриваються один за іншим.
Квітка має три великі товсті пелюстки ззовні й три маленькі тонкі всередині. Схожа на трикутник. Буває рожевою, жовтою, білою, червоною, помаранчевою та фіолетовою.
— Як зацвітуть кущі різними кольорами, квітки здалеку схожі на метеликів.
Виростає тигридія 30–50 см у висоту. Квітне з липня по вересень.
— Увагу найбільше привертає плямиста серединка. Це робить квітку не такою, як усі.
Розмножувати рослину можна насінням і цибулинами.
— У перший рік краще вирощувати з цибулин. З насінини зацвіте тільки на наступний рік. Насіння сію не пальцями, а олівцем. Так не треба буде потім проривати паростки і викидати. Опускаю олівець у воду, а потім — у насіння. Вставляю його в землю на відстані 5–7 сантиметрів.
На початку квітня садить цибулини. На дно ящиків для розсади кладе дрібні камінці, зверху — землю з квітника. Її змішує в рівних пропорціях з торфом і кількома жменями піску. Садить цибулини на глибину 3–4 см. Накриває плівкою, ставить у тепле місце. Як з\’являться паростки, знімає накриття і виносить їх на сонце. Поливає розсаду через піддон.
Коли минають заморозки, рослину пересаджують у відкритий ґрунт на відстані 20 см одна від одної. Тигридія полюбляє світле місце, але боїться прямих сонячних променів.
— Щоб постійно цвіла, зрізую зів\’ялі квітки. Рослина тратить на них сили замість того, щоб формувати нові бутони.
Наприкінці вересня, коли все листя зів\’яне, обрізує стебла й викопує цибулини. Промиває водою й просушує. Кладе в паперові пакети. Зберігає в нижньому відділі холодильника або в ящику з піском в сухому підвалі. Так вони не пересохнуть і не перемокнуть.
