Увімкнула трансляцію виступу президента Порошенка на Українському сніданку в Давосі (англійською, хоча переважну більшість присутніх складали українці – взагалі цього року безпрецедентно велика делегація наших посадовців там, навіть частина депутатів покинула сесію ПАРЄ у Страсбургу і поїхала в Швейцарію, ніби вони там потрібні).
Послухала виступ Петра і склалося враження, що в різних Українах ми з ним живемо.
Хоча, мабуть так і є. Бо це лише на словах в Україні проводяться реформи, а насправді йде розкрадання держави сучасною владною верхівкою.
Захід це, на щастя, вже зрозумів.
Далі пряма мова:
“Це була чи не найуспішніша осінь реформ. Ніхто не очікував, що ми будемо такими щасливими та такими ефективними.
Осінь реформ означає пенсійну реформу – питання виживання, іноді дуже непопулярну, але абсолютно необхідну. Всі вже двадцять років говорять про пенсійну реформу, яка відбулася цієї осені.
Медична реформа – іноді дуже болюча, але ми більше не можемо залишатися у медицині радянського типу ще додаткові роки. Ми маємо бути рішучими, і я дуже гордий, що ця реформа була прийнята.
Реформа освіти… Також дуже важливо, що ми завершили судову реформу. Маємо зараз оновлений Верховний суд, дуже високого рівня професіонали, обрані за прозорою процедурою”…
Потім пішла мова про успіхи сільської медицини, і я не змогла слухати далі, бо це вже страшна неправда.
Взагалі, в Україні останніми місяцями будується якийсь “інформаційний совок”, коли як за радянщини влада розповідає про успіхи і ненавидить будь-які прояви критики.
