СІК І НАСТІЙ КОРЕНІВ СЕЛЕРИ. Свіжі корені селери потерти на тертці або пропустити через м’ясорубку і віджати. Вживати по 1-2 чайні ложки 2-3 рази на день за півгодини до їди. Сік селери справляє дуже сильну сечогінну дію. Можна також використовувати настій коренів селери, настоявши нарізане свіже коріння протягом 2 годин у холодній воді.
НАСТІЙ БРУНЬОК БЕРЕЗИ БІЛОЇ Й НАСІННЯ КРОПУ. Взяти ½ чайної ложки бруньок берези (коли вони ще липкі, зі смолою) і ½ чайної ложки потовченого насіння кропу. Заварити склянкою крутого окропу, парити 1,5 години, процідити. Пити склянку протягом дня ковтками через кожні півгодини.
НАСТІЙ ЛИСТЯ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ. Пити при затримці сечі для звільнення організму від надлишку сечової кислоти.
НАСТІЙ ТРАВИ ЦИКОРІЮ ЗВИЧАЙНОГО. Чайну ложку трави залити склянкою окропу, настояти і підсолодити. Випити у 2 прийоми перед їдою. Застосовується при запаленні сечового міхура та утрудненому сечовипусканні.
