Вибори у Житомирі закінчилися і поставили жирну крапку на активності політичних партій. Депутати отримали крісла у сесійних залах місцевих рад і нове амплуа – народний обранець. Хтось подякував виборцям за довіру і підтримку, а інші обійшлися скромним мовчанням.
Розрекламовані в період виборчої кампанії громадські приймальні партій закрили свої вікна і двері. Жителі Житомира зі своїми проблемами чи проханнями вже нікого не обходять. Електорат виконав свою функцію і про нього цинічно забули.
Яскравий приклад того, чим займаються житомирські партії після виборів – це практика партії громадян-патріотів «УКРОП». Громадська приймальня, що на вулиці Пушкінській в обласному центрі, демонстративно закрита. Ролети на дверях і вікнах свідчать про те, що приміщення залишили зі сподіванням не скоро сюди повернутися.
Партійці навіть не спромоглися забрати зі стіни розпорядок роботи громадської приймальні. Великими зеленими літерами видніється гасло «Приєднуйся!». Але куди, до кого і як? Все зачинено і навіть немає змоги постукати у вікно. Раптом, в офісі обідня перерва… Так, там і справді настала довга перерва байдужості.
Партійці, мабуть, забули, що отримали в обласній раді 5 депутатських мандатів. Лише сам факт потрапляння з першого разу нового політичного проекту в найвищий орган самоврядування Житомирщини вимагає іншої тактики поведінки.
Одним словом, типовий український патріотизм – турбота про виборців закінчилася одразу після волевиявлення. Житомирські укропівці цинічно ігнорують одне із гасел ідеологічного маніфесту партії, а саме «Активні громадяни і впливові громади». Але як його можна реалізувати, якщо партія закрилася за сімома замками від громадян і громад?
Жителі Житомирщини вже з перших днів каденції нової облради залишилися біля розбитого корита. А попереду і вибори до Верховної Ради. Чи зможе житомирський «УКРОП» з такими підходами гарантувати потрапляння партії до парламенту? Хто підтримає політичну силу, яка після тріумфу ігнорує людей, які в неї повірили?
