Житомиряни Світлана Острікова та Віктор Ковальчук стверджують, що живуть на пороховій бочці. Подружжя скаржиться на те, що «Житомиргаз» незаконно проклав трубу через їхню ділянку. При цьому, жодного дозволу від власників газовики не отримали. Судова тяганина, звернення та стоси паперів – це звична практика для сім’ї, яка триває з 2005 року.
Світлана та Віктор прийшли сьогодні, 19 квітня під будівлю облгазу, аби з’ясувати, хто дав дозвіл на прокладення руби через їхню ділянку та відстояти своє законне право на приватну власність.
Поки подружжя було закордоном, облгаз самовільно проклав трубу через їхню ділянку
Подружжя придбало земельну ділянку на вул.Монтана, 1 у 2000 році. Вже через рік, у 2001, її законно приватизували та отримали дозвіл на реконструкцію й зведення будинку. Тривалий час Віктор Ковальчук та Світлана Острікова там не проживали, але вас від часу навідувалися. Якось вони поїхали відпочивати за кордон. Поки їх не було близько місяця, газовики приїхали до володіння й проклали трубу через його територію без жодного погодження з господарями.
«Дозволу ніхто їм не давав, тому що Острікова Світлана Вікторівна – пряма власниця. Хто з нею розмовляв, де її підписи? Прийшли гірше фашистів, підкреслюю, гірше фашистів, влізли на приватну території, проклали 52 погонні метри газової труби», – скаржиться Віктор Ковальчук.
Подружжя подало до суду на «Житомиргаз». За словами Віктора Ковальчука, перший суд тривав три роки. Представники облгазу затягували, не з’являючись на засідання. Натомість довелося викликати київське керівництво. Столична делегація пояснила, що ця труба у них взагалі не зареєстрована і відповідальності за неї вони не несуть.
Як розповідає Віктор, суд першої інстанції задовольнив їхній позов. Чоловік цитує рішення: «Перенести газову трубу і привести ділянку в належний стан».
Натомість «Житомиргаз» подав на апеляцію. Позов компанії було задоволено і скасовано рішення суду першої інстанції. Сім’я отримала повідомлення про це через більше як 20 днів, а тому нічого оскаржити вже не змогли.
Віктор Ковальчук гортає стоси паперів, які приніс із собою та розповідає: «От мені прийшла відповідь з облазу, де написано, що в апеляційному суді ми не довели, що по нашій території прокладається труба низького тиску. Я після цього рішення викликав майстрів. Дивіться, ось вони написали, що на глибині півтора метра знаходиться труба трьохсотка і сотка. Апеляційний суд сказав, що сотки у нас не існує, а вони (майстри з «Житомиргазу», – ред.) самі потім кажуть про сотку. Другий акт і теж саме – є сотка».
Чоловік показує копію листа до голови облдержадміністрації Сергія Машковського, на який ще не отримав відповіді. Окрім цього, він написав і міському голові Сергію Сухомлину, що не несе жодної відповідальності за газову трубу.
4 квітня цього року власники напривили лист на ім’я голови правління «Житомиргазу» Валентина Ющенка з проханням, аби їм надали схему, де на ділянці можна копати.
Віктор не приховує свого здивування«Нам держава один раз у житті дає приватизовану землю. Я на 99% впевнений, що Ющенко тут замішаний. Про цю історію він знає, але просто закриває очі. У них є проект, який йде по іншій стороні: Монтана-Шелушкова-Старогончарний-Гончарний, а потім на дев’ятиповерхівку. Треба було прокласти тут 500-600 метрів труби, а вони пішли на пряму через нашу ділянку».
Віктор та Світлана стверджують, що газовики категорично відмовляються виїжджати за викликом на адресу вул.Монтана, 1.Окрім цього, вони неодноразово зверталися в поліцію, але реакції теж немає.
У переписці з облгазом можна знайти репліку про те, що компаніям протягом 2006-2008 років попереджала Світлану Острікову про заборону будівництва. Натомість у 2007 році прокуратура Корольовського району міста Житомира надала роз’яснення про те, що дані щодо наявності згоди власника на прокладення газопроводу на підприємстві відсутні.
«Нам страшно жити. «Житомиргаз» нас обмежив у користуванні землею, яку нам дала держава. Я хочу вирити басейн, побудувати будку або погріб, але не можу. А якщо взірветься газова труба? Всі будинки і дитячі садочки підуть під землю. Я маю право нікого не пускати на цю газову трубу. Вони 10 років повинні її оглядати, а вона зараз у жахливому стані. «Житомиргаз» на це не реагує», – стверджує Віктор.
Під «Житомиргазом» будуть горіти шини
В «Житомиргазі» до акції підготувалися. За 15 хвилин перед її початком під приміщенням з’явилося двоє патрульних поліцейських. Світлана та Віктор разом із журналістами пішли, аби поспілкуватися з Валентином Ющенком. Однак, керівника облгазу на місці не було. Ситуацію прокоментували його підлеглі – начальник управління експлуатації систем газопостачання Олексій Міхненко та юрист Валентин Козирь.
В облгазі підтверджують, що через приватне домоволодіння проходить дві газові труби – сотка і трьохсотка. Представники компанії показують схеми, де позначена труба діаметром 300 мм і запевняють, що вона дуже важлива, оскільки забезпечує газом півміста. Натомість про трубу 100 мм в облгазі кажуть, що не замовляли її, не прокладали, а компанія лише є балансоутримувачем.
Про трубу діаметром 100 мм юрист «Житомиргазу» Валентин Крозирь розповів: «У 2013 році вже був судовий розгляд за позовом пані Острікової щодо незаконності прокладення даного газопроводу. Рішенням апеляційного суду області у задоволенні позовних вимог пані Остріковій відмовлено. У рішенні суду вказано, хто був замовником даного будівництва і хто його виконував. ПАТ «Житомиргаз» є балансоутримувачем. Нам його передали за рішенням міської ради, оскільки ми єдине підприємство, яке здійснює технічний нагляд, поточний нагляд за станом газопроводу. Тобто, ми не є підприємством, яке його будувало, розробляло проект. Ми є підприємством, яке просто дивиться, щоб газові мережі Житомирської області були в належному стані. Згадайте, що у кожного з вас по земельній ділянці проходять і електролінії, і водопровід і ніхто не бере у власника дозволу. Я думаю, що вам потрібно звертатися до тих органів, які надавали дозволи, проводили розробку. Всі ці фірми, юридичні особи, були учасниками судового засідання і законність прокладення даного газопроводу вже доказана рішенням суду. Це доказ, який не підлягає доказуванню. Встановлено, що позивачу було відмовлено за безпідставності. Всі ці проекти були дослідженні в суді. Якщо вас не влаштовує це рішення, потрібно було звертатися в касаційну інстанцію. Те, що вже було доведено і вирішено судом ми не будемо коментувати, бо це буде з нашого боку правове невігластво».
Віктор Ковальчук погрожує вдатися до крайнощів і запалити перед будівлею «Житомиргазу» тисячу шин. Він запевняє, що доведе незаконність дій облгазу. Натомість у компанії йому нагадали, що відповідальність за умисне пошкодження газопроводу лежить на власникові земельної ділянки.
Сторони так і не вирішили конфлікт, але Світлана Острікова та Віктор Ковальчук будуть продовжувати боротьбу за свою приватну власність, на яку втрутилися газовики.
