У Житомирі представили унікальне видання – монографію «Історія розвитку велоспорту на Житомирщині». Книга, над якою працювали ветерани спорту Григорій Грибан та Олександр Кухарський, побачила світ цього року.
У виданні зібрані цікаві факти про розвиток велоспорту в нашій області. Особливий інтерес до книги викликають раритетні фотографії із велозмагань минулого століття. Кожен читач може знайти історії наших земляків, які поєднали своє життя із велоспортом та зробили вагомий внесок у його розвиток.
У книзі «Історія розвитку велоспорту на Житомирщині» автори згадують і про житомирського юриста Анатолія Репікова. Виявляється, Анатолій Васильович не просто любитель велоспорту, але й спортсмен із багатьма досягненнями. Він погодився на інтерв’ю, в якому розповідає про свій шлях до велоспорту читачам сайту «Житомир-онлайн».
Анатолію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, коли Ви почали займатися велоспортом?
Велоспортом займаюся майже 40 років, а все почалося у восьмому класі Мене з легкої атлетики переманив до себе тренер Леонід Котвицький. Він побачив як я у дворі катався на велосипеді і запропонував займатися в нього. Тоді в мене ще був велосипед «Старт Шосе». Я закінчив Вінницький педагогічний інститут і за розподілом потрапив у Коростень, де став головою міського комітету фізкультури і спорту. Свого часу був членом збірної області. Брав участь у міжнародних змаганнях в Польщі, Словенії, Угорщині, Латвії.
Зараз у Житомирі активно обговорюють ідею, аби посадовці міської ради замінили автомобілі на велосипеди. Свої поїздки на роботу цим видом транспорту активно популяризує і мер Києва Віталій Кличко. А Ви користувалися велосипедом, коли були чиновником?
Звичайно. Я до 1992 року їздив на роботу велосипедом. Коли навчався у Вінниці, то приїздив додому в Житомир теж велосипедом.
Де у Житомирі Ви катаєтеся?
Виїжджаємо на київську або новоград-волинську траси. Якщо їде група, то її обов’язково супроводжує тренер на мотоциклі або на машині. Зараз ми разом з іншими любителями їздимо без тренера. Професійний велоспорт – це важке випробування для організму, а любительський підтримує здоров’я. Тепер я любитель. За одне тренування проїжджаю по 40-50 кілометрів.
Зараз у Вас професійний велосипед?
У мене італійський велосипед «Colnago». Мені його виготовляли на замовлення. Він адаптований саме для шосейних гонок. Середня швидкість, яку вдається досягати – це 45-50 кілометрів за годину. А взагалі професійний велосипед, яким користуються чемпіони світу або учасники Олімпійських ігор, коштує як мінімум 25 тисяч євро.
Кожен вид спорту має свої особливості? Чим вирізняється велоспорт?
Багато хто навіть не здогадується, що під час катання на велосипеді працюють всі групи м’язів. Велоспорт тут прирівнюється до веслування і плавання. Аби не втрачати форму, потрібно виконувати різні вправи і взимку, коли їздити велосипедом не дозволяють погодні умови. Корисними будуть плавання, волейбол, баскетбол, футбол, крос, штанга. Свого часу за одне тренування я робив присідання зі штангою, піднімаючи 20 тонн.
Які, на Вашу думку, аргументи можуть переконати людину сісти на велосипед?
У плані оздоровлення велоспорт дуже корисний. На велосипеді можна спокійно виїхати за місто. Людям середнього віку вистачить трьох кіл навколо гідропарку, аби подихати свіжим повітрям і відчути ефект такої оздоровчої процедури. Помірні фізичні навантаження корисні для всіх. При катанні на велосипеді кров насичується еритроцитами та підвищується рівень гемоглобіну. Коли я працював у Коростені, гостро постала проблема із радіаційним забрудненням після аварії на ЧАЕС. Школярів не виводили на заняття фізкультурою. Після проведеного дослідження з’ясувалося, що діти, які виходили на заняття спортом, були здоровішими від тих, хто це ігнорував. Спорт мінімізує шкідливий вплив радіації.
Як потрібно харчуватися тим, хто планує сісти на велосипед?
Їсти потрібно за дві години перед поїздкою. Під час катання не варто пити газовану воду і каву. Після тренувань можна поїсти. Варто пам’ятати, що велоспорт спалює шалені калорії.
Охарактеризуйте, будь ласка, нинішній стан велоспорту в області.
База, звичайно, бажає кращого. Мій тренер Леонід Котвицький як мав базу у підвальчику в «Авангарді», так там і залишається. Молоде покоління демонструє гарні результати і дає надії. Однак, велоспорту важко розвиватися без належного фінансування. Немає можливості купити хороші велосипеди та інвентар. Один комплект спортивного одягу обійдеться орієнтовно у 450 євро, а велосипед значно дорожче.
