На півночі Житомирщини збереглись великі масиви безкраїх сфагнових боліт, які є найбільшими природними екосистемами цього типу в Європі. Тут на площі близько 10 тис. га локалізовані крупні масиви торфових боліт Поліського природного заповідника та декількох заказників, які безпосередньо примикають до його території. Особливо цінними є крупні масиви верхових боліт в Поліському заповіднику, в заказниках „Дідове озеро” та Плотниця”, які знаходяться в природному стані.
Про це йдеться у публікації на сайті обласного управління лісового і мисливського господарства.
Болота Житомирської області вражають своєю первозданністю, біологічним різноманіттям. Тисячі років покоління болотних рослин, змінюючи одне одного і відкладаючись утворили шар торфу, що досягає іноді до 5 метрів. Окремі рослинні угруповання і багаточисельні види флори і фауни саме пристосувались до життя тільки в такому середовищі. Такі болота характеризуються переважанням трав і мохів-торфоутворювачів.
У листопаді 2004 року Поліський заповідник одержав диплом про присвоєння окремим болотам (Жолобниця, Міроші) статусу Рамсарських водно-болотних угідь міжнародного значення під загальною назвою «Поліські болота». Площа водно-болотних угідь «Поліські болота» – 2145 гектарів. Відтак, цінність окремих територій заповідника визнана у всьому світі. Зараз ми докладаємо всі зусиль, аби зберегти їх на належному рівні.
Поліські болота розташовані у межах північної частини Українського щита, що є найдавнішим ядром формування Східноєвропейської платформи. Ця місцевість представляє собою сукупність високих піщаних гряд, дюн і валів, що утворились в льодовиковий період, та понижень між ними, які зайняті долинами рік та болотами. Торфові болота, формування яких почалося ще 8-9 тис. років тому, займають майже 65 відсотків території угідь. Ці болота – старожили. Вік боліт, особливо торф’яних, неважко визначити по товщині торф’яного шару, середній приріст якого 1 мм в рік. Існують і більш точні сучасні методи визначення віку, які ґрунтуються на вивченні викопного пилку і спор рослин.
При цьому, болота, як і всі інші природні утворення, постійно знаходяться в процесі розвитку. Виникають вони при надмірному зволоженні суходолу, заростанні водойм, заболочуванні лісів, лук. Вонимають велику водоутримуючу здатність, є акумуляторами вологи, підтримують постійно водний баланс певної території, характеризуються унікальним рослинним і тваринним світом. Сфагновий покрив боліт вбирає колосальну кількість води: 100 г повітряно сухого сфагнуму може поглинути 1,5 – 2 л води.
