Чорнобильцям повернули відібрані у грудні 2014 року пільги. Рішення про скасування закону, що позбавляв ліквідаторів та постраждалих від аварії на ЧАЕС майже усіх пільг та гарантій, 17 липня поточного року прийняв Конституційний суд України — найвища судова інстанція, рішення якої обов’язкові до виконання! Водночас, аби пільги врешті-решт дійшли до адресатів, уряду та Верховній раді слід прийняти ряд змін до законодавчих актів. Зокрема це стосується держбюджету та питання 4 зони.
Що, як і чому? Знайти відповіді на ці питання спробували під час засідання прес-клубу Обласної організації Національної спілки журналістів України за участі представників громадських організацій, управлінь соціальної сфери та обласних депутатів.
Коли хтось нарешті звернув увагу
На початку серпня ряд громадських чорнобильських організацій Житомирщини та Київщини підписали звернення до співголови фракції Опозиційного Блоку у Верховній Раді України Юрія Бойка. Воно стосувалося реалізації рішення Конституційного суду від 17 липня 2018 року щодо визнання Закону, яким були скасовані гарантії та пільги ліквідаторам та постраждалим від Чорнобильської катастрофи, антиконституційним. Чорнобильці розуміють, що у держбюджеті на поточний рік кошти на пільги відсутні, а отже необхідні зміни до відповідного Закону.
«Ми підписали звернення до Юрія Бойка, з проханням, аби він підтримав наші вимоги, зробити усе необхідне, аби рішення Конституційного суду було реалізовано для усіх категорій чорнобильців. На правду, ми не повірили, коли через два дні, як ми направили лист, Юрій Бойко запросив представників чорнобильських організацій на особисту зустріч у Верховній Раді. Ми вже звикли стукати у зачинені двері, які так ніхто й не відчиняє. Натомість, цього разу, на наші проблеми звернули увагу», — зазначив голова Благодійного фонду «Дзвони Чорнобиля» Леонід Антонюк.
Він також додав, що під час зустрічі у Верховній Раді, представникам чорнобильських організацій Житомирської та Київської областей вдалося звернути увагу присутніх народних депутатів, Юрія Бойка та Юрія Павленка, й на те, що у 2015 році було скасовано дві постанови, що безпосередньо стосуються чорнобильців. Це постанова 836, яка повністю забороняла фінансування чорнобильських програм та постанова 649, яка фактично заблокувала усі пільги.
Результатом зустрічі, стало звернення чорнобильських громадських організацій та співголови фракції Опозиційного Блоку у Верховній Раді Юрія Бойка до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України з вимогою негайно внести зімни до державного бюджету поточного року, врахувати усі гарантії та пільги ліквідаторам і постраждалим від аварії на ЧАЕС у проекті бюджету на 2019 рік й, таким чином, забезпечити реалізацію рішення Конституційного суду.
Однак, й на місцях справ вистачає. Так, за останні роки, штат установ соціального забезпечення був значно скорочений, а враховуючи повернення пільг чорнобильцям, роботи, навпаки, додасться: це оновлення бази даних, видача нових посвідчень тощо. А варто наголосити, що Житомирська область одна з найбільш постраждалих від Чорнобильської катастрофи: сьогодні кожен п’ятий житель області відчуває на собі наслідки аварії.
«На Житомирщині 255 тис. постраждалих. Усі вони потребують лікування, щорічного оздоровлення. 55 тис. дітей-чорнобильців мають право на безкоштовне харчування у навчальних закладах. Тому, паралельно з тим, як стукаємо у двері представників центральної влади, ми звертаємося й до місцевих чиновників — нехай обласна та районні адміністрації, керівники територіальних громад, депутати на місцях покажуть, що також працюють. Чорнобильські програми повинні бути затверджені з урахуванням усіх нюансів, гідно профінансовані та безперебійно працювати», — наголосив Леонід Антонюк.
Чорнобильські питання у законах і програмах
Рішенням Конституційного суду було повернуто дію 23 статті — пільги та компенсації громадянам віднесеним до 4 категорії. Водночас 4 зону, зону посиленого радіологічного контролю, виключно на якій діє вищезазначене посвідчення, не повернуто. Тому на сьогодні існує правова колізія й люди, фактично, не можуть скористатися своїми законними пільгами.
«Пільги повернуті, однак постанови Кабміну, які регулювали їх надання, залишаються скасованими. Відтак, необхідно або відновити дію існуючих постанов, або прийняти нові, у яких будуть вказані розміри соціальних допомог та порядок їх надання. Багато постраждалих 2 категорії звертаються за санітарно-курортним лікуванням, але управління соцзахисту не має порядку надання відповідної гарантії, не має переліку документів, який би мав надати чорнобилець — усі ці питання необхідно якнайшвидше врегулювати, адже ми не маємо права діяти поза законом», — розповіла головний спеціаліст відділу соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Вікторія Глущенко.
За словами чиновниці, в Житомирській області також діє Чорнобильська програма, яка передбачає 72 грн 26 коп. у рік на лікування одного чорнобильця. Сума — смішна, в той же час, коли держава взагалі ігнорує потреби даної категорії осіб, область шукає хоч якісь можливості для їх підтримки. Не стоять осторонь і деякі райони. Так, до прикладу, Любарський, Ружинський та Радомишльський доповнюють цю суму з власних бюджетів і чорнобильці, що мешкають у даних районах отримують щорічно на лікування близько 130 грн.
Що стосується санаторно-курортного лікування, то лише на 49% від потреби забезпечено путівками чорнобильців 1 категорії — Мінсоцполітики, на прохання збільшити фінансування та забезпечити санаторним лікуванням 100% чорнобильців, делегувало даний обов’язок місцевим бюджетам: Радомишльський район спромігся профінансувати лише одну путівку (6 тис. грн), усі інші поки навіть такої можливості, на жаль, не віднайшли.
Чималий вклад роблять громадські організації, за підтримки яких цьогоріч вже 238 чорнобильців (7, 5 млн грн) були оздоровлені у Лікувально-реабілітаційному центрі ім. В. Т. Гуца.
Чим загрожує владі не виконання рішення КСУ
Нові судові позови, заблоковані рахунки виконавчих органів влади та навіть лікарень — ось, що очікує на державу, якщо питання чорнобильських гарантій не буде законодавчо відпрацьоване, а самі пільги й далі не будуть надаватися. І ця проблема, звісно ж, вирішується не в області, і тим паче не в місті чи районі — це прерогатива центральних органів влади. Таку думку виказав доктор політичних наук Ігор Рафальський.
«Усі пава чорнобильців чітко прописані у законі прямої дії, тобто у Конституції України, у її 16 статті. На підставі цього та рішення Конституційного суду, чорнобилець має повне право вимагати гарантовану йому соціальну допомогу. Аби уникнути небажаних проблем, уряду слід негайно внести подання щодо змін до державного бюджету на поточний рік, закласти кошти у проекті бюджету на наступний рік. У свою чергу, Конституційну більшість також причетна: у 2014 році вона скасувала пільги, тепер же зобов’язана (судом, а не чиїмось примхами!) їх відновити, тобто підтримати зміни до бюджету. В іншому разі, не уникнути судових позовів від чорнобильців, чиї права не дотримуються. Лише задумайтеся, через невдоволення та звернення до суду якогось постраждалого з віддаленого села Народицького району, може бути паралізована уся система соціального захисту області та припинене фінансування інших, в тому числі й чорнобильських, програм», — наголосив Ігор Рафальський.
Такий результат навряд чи задовольнить як надавачів соціальних допомог, так і їх отримувачів. А отже, уряду слід активізувати свою роботу у напрямку реалізації гарантованих державою пільг постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
Україна та Японія: одне горе на двох
Японці вже давно стали частими гостями у Житомирській області: спочатку вони просто розділили з українцями гіркоту жахливих подій 1986 року, а після вибуху на АЕС у префектурі Фукусіма вони приїхали з запитанням, як ми долаємо наслідки катастрофи такого масштабу. Однак перейняттям досвіду справа не обмежується, зазначає голова Благодійного Фонду «Заложники Чернобыля» Євгенія Дончева. Японці часто допомагають з оновленням матеріально-технічної бази для лікарень північних районів Житомирської області (найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС).
Підтримку Японії засвідчила ц депутат Житомирської обласної ради від фракції Опозиційного Блоку Наталія Рибак. У 2016 році, будучи заступником голови обласної ради, вона приймала делегацію японців у Житомирі. А на питання гостей щодо охорони здоров’я у регіоні, розповіла про болючу тему для усіх житомирян — обласний онкологічний диспансер, адже рак діагностують у близько 2 тисяч мешканців Житомирщини щороку. У багатьох ця страшна хвороба пов’язана із радіаційним впливом.
«Я була приємно вражена, коли через два тижні отримала копію сторінки японської газети, де писалось про потреби Житомирської області, а саме про лінійний прискорювач частин, необхідний онкодиспансеру. У мене виникло питання: чому далеку Японію, якій вистачає і своїх проблем, турбують наші хворі, а Україні байдуже до власних людей. Але я хочу наголосити, що ми здатні зробити усе самі. Свідченням цьому є чорнобильське відділення у обласній лікарні ім. Гербачевського, комунальні МРТ та КТ, інсультний та інфарктний центри. І якщо буде воля депутатів у парламенті та на місцях, то справа чорнобильців також зрушить з місця, а з часом, вирішиться у цілому», — підкреслила Наталія Рибак.
Крім того, депутат висловила пропозицію щодо правової колізії пільгового забезпечення постраждалих 4 категорії. На її думку, варто порадитися із фінансистами й прийняти додаток до Житомирської обласної чорнобильської програми. Розробивши план дій так, аби це не суперечило чинному законодавству, вдасться віднайти шлях хоча б часткового оздоровлення та лікування цієї категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС.
В середині серпня народні депутати від Опозиційного Блоку зареєстрували законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо видатків на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№9019). Авторами законопроекту виступили Юрій Бойко, Юлій Іоффе, Сергій Ларін, Сергій Льовочкін, Василь Німченко, Юрій Павленко, Костянтин Павлов та Микола Скорик. Законопроект передбачає збільшення на 703,5 млн гривень видатків Держбюджету на 2018 рік для соціального захисту чорнобильців. Отже, опозиціонери таки дотримуються свого слова та продовжують боротьбу за права чорнобильців. Водночас тепер усе залежить від Голови Верховної Ради та парламентська більшість, яким необхідно все ж дослухаються до голосу совісті, внести даний законопроект на розгляд та, звісно ж, підтримати його.
Для більшості сучасників пам\’ять про Чорнобильську трагедію, про усі людські жертви, що були принесені в ім’я майбутніх поколінь, зводиться до чергових річниць катастрофи. Тому той факт, що діалог між чорнобильцями та хоча б частиною народних депутатів, обранців на місцях і представників органів виконавчої влади все ж почав налагоджуватися, має вагоме та загальнодержавне значення. Відновлення соціальної справедливості для ліквідаторів та постраждалих від аварії на ЧАЕС є першим кроком до відновлення соціальної справедливості для кожного українця.
