Про це свідчить лист, який надійшов до редакції сайту Житомир-Онлайн:
“Наша сім\’я етнічних німців Обштат проживає в с.Лебединці з 1973 року. В 1993 році відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», Земельного Законодавства Сессія Лебединецької сільради на основі документів сформованних землевпорядником Лебединецької сільради (Журналу землеустрою (де були карти – схеми земельних ділянок, акти промірів даних ділянок), записів у земельно-шнуровій книзі, заяв жителів с. Лебединець на приватизацію даних ділянок, у тому числі Обштат Віктора Домініковича) передала у приватну властність колгоспникам по 0,6 га земельних ділянок.
Після смерті мого покійного батька Обштат В.Д. я рішенням Андрушівського Районного суду 2010 році по заповіту та документах Лебединецької сільради, отримав право власності на дані ділянки 0,6 га. З етичних міркувань я не приймав спадок при житті матері Обштат Раїси Василівни.
Після загадкової смерті моєї матері 04.09.2018 року, коли я 31 серпня 2018 року залишив матір живою, а застав її мертвою і мародерства у будинку, яке сталося при цьому, коли за 1 день розграбували будинок матері по сусідству із сільрадою, задушивши при цьому собаку, я звернувся в Андрушівське відділення поліції по факту загадкової смерті матері, мародерства і удушення собаки.
Але відповідь була, що все це недоказуємо і замість розгляду по суті працівник поліції Уляніцький зібрав наклепи на мене і покійну матір і при сприянні голови сільради Троценка А.М. почав мені погрожувати психлікарнею і т.д., порекомендувавши забути про дивну смерть матері, собаки і мародерство.
Я не вимагав найти гроші крадені, ні дорогі жіночі мєхові вироби із соболів, пєсців і норок, які я матері завіз за 1,5 місяці до смерті, ні посуду, ні одягу, ні постільної нової білизни і подушок, ні як виявилось інвентаря, запчастин і насосної станції. Я просто хотів, щоб такі явища не пройшли безкарно і хто так поглумився над мертвою людиною! Тим більше, що село маленьке.
Враховуючи вище сказане, я вирішив дооформити 0,6 га приватизованної землі. Я звернувся до керівництва Лебединецької сільради про видачу довідки про наявність приватизованної ділянки для оформлення Дежавного акту і присвоєння кадастрового номеру ділянкам. Довідку дали, що у 1993 році рішенням сессії Лебединецької сільради Обштат В.Д. приватизованні ділянки 0,6 га. Але поки я був задіяний з похоронами матері, керівники Лебединецької сільради Троценко А.М. і Гальчевський В.В. рішили забрати частину земельних ділянок.
На 22 сессії Лебединецької сільради 02 жовтня 2018 року, відповідно до Заяви матері секретаря Лебединецької сільради і депутата сільради Гальчевської К., ділянку 0,2 га у мене рішили забрати змінивши її адресу, а решту земель віддали також своїм, хоча не пройшло 6 місяців після смерті матері.
Я заявив, що це є порушенням Конституції України, Закону України «Про судоустрій України», де говориться що судові рішення є обовязковими до виконання, як ряду інших Законів України, у т.ч і Земельного, який Згідно з частиною 1 статті 1225 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Отже, якщо у громадянина була у користуванні земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) і рішенням місцевої ради така земельна ділянка була передана йому у приватну власність, то з дня прийняття цього рішення радою у такого громадянина вже виникло право власності на земельну ділянку.
Якщо такий громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право оформити право власності на дані земельні ділянки вже на себе. Згідно з п.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників або особи, яка подала заяву про визнання спадщини від умерлого, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Рішення Андрушівського районного суду та Лебединецької сільради 1993 року, де зазначенно, що право власності на ділянки 0,6 га мені надано за адресою с. Лебединці вул. Леніна 15а, я надав керівництву Лебединецької сільради Гальчевському В.В. і Троценку А.М., але ні заперечень, ні виконання судового рішення нема, як відміни рішення 22 сессії Лебединецької сільради, про конфіскацію приватної ділянки!
Є кримінальна відповідальність за умисне невиконання судового рішення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Стаття 382 Кримінального кодексу України.
Невиконання судового рішення 1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п\’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Також варто зауважити, що cтаном на 1993 рік вказаною формою державних документів (наказ Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 не передбачалось обовязкове зазначення точної адреси земельної ділянки (вулиця, номер тощо). Отже, місце розташування земельної ділянки часто зазначалось лише із вказуванням населеного пункту: «…на території…». Державні документи 1993 року із вказаною таким чином адресою зустрічаються і сьогодні, вони заповнені на підставі діючого на той час законодавства і не вимагають заміни. В даному випадку місце розташування земельних ділянок указано у земельно-шнуровій книзі, рішеннях Сессії Лебединецької сільради та Андрушівського районного суду як : с. Лебединці вул. Леніна 15а.
Землевпорядники виїзджали для перемірів приватизованих земельних ділянок 0,6 га і оформлення Державного акту. Переміри підтвердили, що приватизованна ділянка має 0,6 га по вул. Центральна (Леніна) 15а. Всі чекали узгодженних дій з керівництвом Лебединецької сільради, але з вересня місяця згоди на кінцеве оформлення Державного акту нема! Сільський голова Троценко А.М. в усній формі заявив, що не дасть дозволу на кінцеве оформлення документів і присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера, відповідно землевпорядники відмовились виготовляти документи для присвоєння кадастрового номеру. По факту це злісне невиконання судового рішення!
Мотив був той, що не знають у сільраді, де знаходяться ці 0,6 га приватизованної землі, щоб я доказав їм іншими документами, що ці ділянки по вул. Центральна (Леніна) 15а. Але ж є рішення Сессії сільради, запис у земельно-шнуровій книзі, рішення суду де адреса указана!!!
Я неодноразово звертався до керівництва Лебединецької сільради в т. ч. 12 грудня 2018 року із Запитом на публічну інформацію про надання первинних документів, які в 1993 році відповідно до Земельного Законодавства Сессія Лебединецької сільради на основі документів сформованних землевпорядником, а саме: карти – схеми земельних ділянок, актів промірів даних ділянок, Заяви жителя с. Лебединець на приватизацію даних ділянок Обштата Віктора Домініковича на передачу у приватну властність 0,6 га земельних ділянок.
Відповіді по суті я не отримав і до сих пір, чим порушено керівництвом Лебединецької сільради Закон про доступ до публічної інформації. В усній формі Троценко А.М. заявив, що затребуванні мною документи пропали і відсутні в Лебединецькій сільраді (карти – схеми земельних ділянок, акти промірів даних ділянок с. Лебединець на приватизацію даних ділянок, у тому числі Обштат Віктора Домініковича). Як же 7 років Троценко А.М. працює???
Як пояснили в Мінюсті, дані документи є службовимиі і в разі пропажі, відсутності їх керівництво Лебединецької сільради Гальчевський В.В. і Троценко А.М. негайно повинні були заявити про це в поліцію і відновити документи. Дані документи необхідні для дотримання Законності у землекористуванні на території с. Лебединці та встановлення і моєї межі 0,6 га приватизованих ділянок.
Навожу факт порушення Земельного Законодавства керівництвом Лебединецької сільради: відповідно до довідок Лебединецької сільради у нас було в користуванні 1,39 га землі у тому числі 0,6 приватизованої. На 22 сесії 02 жовтня 2018 року Голова сільради ігноруючи судове рішення, не мотивуючи нічим при згоді депутатів, 1,0 га забрав, у тому числі частину приватизованої землі 0,21 га (1,39-1,0=0,39 га залишено приватизованої землі, а по документах потрібно 0,6 га!!). Дані 0,21 га передані були матері секретаря сільради і депутату сільради Гальчевській К.
За таке діяння передбачена відповідальність ст. 191 Кримінального Кодексу України ( КК України ). Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов\’язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. ст. 191, 366.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб (головою сільради Троценком А.М., секретарем сільради Гальчевським В.В., депутатом сільради Гальчевською К.) караються обмеженням волі на строк від трьох до п\’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Суб\’єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 191 КК України, виражається у формі прямого умислу і корисливою метою – незаконного обігу майна на свою користь або використання такого майна на свій розсуд.
Враховуючи вище сказане і у відповідь на мої Заяви Троценко А.М. письмово визнав за мною право на дані 0,6 га земельних ділянок, але усно підтвердив, що не збирається це виконувати і не поставить підпис під документами про узгодження земельних меж при присвоєнні кадастрового номера моїм 0,6 га.
Я звернувся до поліції Андрушівського району, щоб була проведена перевірка даних порушень у моїй присутності, не дільничним Уляніцьким, який попередньо повівся непрофесійно, по фактах незаконного вилучення приватизованих ділянок і передачі їх матері секретаря сільради депутату сільради Гальчевській К., блокування з боку керівництва Лебединецької сільради виконання судового рішення, ненадання інформації стосовно актів промірів і схем земельних ділянок, які в 1993 році приватизовувались Обштат В.Д., порушення Законів України про доступ до публічної інформації та запит громадян, про письмові пояснення Троценка А.М. відносно цього і згоди його на підписання документів на оформлення кадастрового номера ділянкам 0,6 га та т.д..
Всупереч моїй заяві, коли я поїхав по попередньо узгодженому графіку в Андрушівське відділення поліції, Ульяніцький не повідомивши мене, виїхав в с. Лебединці по моїй Заяві і в обід повідомив мене, що взяв списки жителів села за 1993 рік!
Я звернувся до керівництва поліції за такі дивні дії, що порушують Закон України про звернення громадян. Письмово за підписом поліціянта Пасічника я отримав відповідь – у діях поліції порушень нема. А 04 березня 2019 року при розгляді моєї Заяви поліцейський Андрушівського відділення поліції Яковчук заявив, що вони мають право не виконувати Закон України про звернення громадян в т.ч. і у частині, що стосується моїх прав і моєї Заяви!
Я звертався і до Андрушівської Райдерадміністрації, Райради, прокуратури по даних питаннях, але відповідь була та, що з них знято функції контролю за дотриманням Законності при зверненні громадян і інших Законів місцевими органами влади.
Висловлювання Троценка А.М. про те, що він господар у селі і буде робити те, що рахує потрібним, не дивлячись на судові рішення, про те, що збере схід села і мене виселить – неприпустимі. Своїми діями він унеможливлює реєстрацію земельних ділянок в Держгеокадастрі. Свою діяльність він може здійснювати лише у межах Законів, а дані його дії порушують не тільки Закони, але і Коституцію України, породжуючи міжнаціональну ворожнечу.
Я звертався до адвокатів Андрушівського району з приводу подачі до суду за такі дії. Але було сказано, що потрібно взяти письмові пояснення у керівників Лебединецької сільради спочатку по даних питаннях, щоб свою позицію вони документально підтвердили і були документальні факти відмови від виконання судового рішення, незгоди ставити підписи на присвоєння кадастрового номера земельним ділянкам 0,6 га по вул Центральна (Ленінна) 15а, які були приватизовані Обштат В.Д. в 1993 році. Хоча є рішення 22 сессії Лебединецької сільради 2018 року, яке письмово підтверджує факт незаконного заволодіння моїм майном і невиконання судового рішення.
Прошу Вас допомогти навести лад у роботі Лебединецької сільради, допомогти виконати рішення суду, отримати дані про наданні для приватизації земельні ділянки 0,6 га (акти проміри ділянок та їх схеми), зафіксувати факти порушення Конституції України, ряду Законів України зі сторони керівництва Лебединецької сільради, дії яких підпадають під порушення норм етичної поведінки, халатність, зловживання службовим становищем, корупцію і порушення Закону України «Про судоустрій України», Закону про держслужбу, Земельного Законодавства, Закону про доступ до публічної інформації, про звернення громадян та Закону про нацменшини, так як є факти ущемлення прав за національною ознакою та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Розгляд Заяви прошу повести у моїй присутності.
Обштат С.В. 06 березня 2019 р.“