Минулого тижня на Житомирщині завершився триденний Чемпіонат області з пожежно-прикладного спорту пам’яті Володимира Герговського, колишнього керівника рятувальної служби області, життя якого передчасно обірвалося 11 років тому.Більше 400 учасників з різних куточків Житомирщини як юнаків, так і професійних вогнеборців змагались між собою за першість.
Ні надокучлива злива, ні спустошлива спекане завадили спортсменам показати свій рівень та отримати задоволення від змагань. Напевно головною несподіванкою Чемпіонату стала участь 2 дівчат. У першому дні змагань серед школярів на рівні з однолітками запекло боролися і представниці прекрасної статі. Такий випадок на Житомирщині зафіксовано вперше за 11 років. Одна з них – Наталія Можарівська, яка представляла Попільнянський район. Дівчина не приховувала свого захвату від участі в змаганнях, адже це для неї вперше.
– Пожежно-прикладний спорт – це взагалі відкриття для мене. Раніше я й не знала, що такий існує. Коли запропонували поїхати, то залюбки погодилась, адже й так займаюсь спортом і для підтримання форми – це чудово. Як для першого разу, вважаю свій результат цілком прийнятним, адже я практично не готувалася, а змагатися на одному рівні з хлопцями дівчині все рівно ж важкувато, розповідає Наталка.
Організатори й учасники Чемпіонату відзначили досить високий рівень житомирських спортсменів. У перший день змагань перемогу здобули саме житомирські юнаки. На другий день тріумфували спортсмени Управління ДСНС у Житомирській області, а бронзу виборола команда 3 ДПРЧ м. Житомир. Лише на третій день п’єдестал пошани залишився без житомирських представників, адже на цьому етапі житомирські команди не представлені.
Медалями та подарунками переможців нагороджував заступник начальника Управління ДСНС України у Житомирській області Олег Держанівський. Він привітав призерів із заслуженими здобутками та закликав молодь не припиняти займатись спортом, а також при бажанні – поповнити лави рятувальників Житомирщини.
Вітаємо усіх призерів змагань та бажаємо нових перемог на спортивному поприщі. І найголовніше – зустрітися наступного року в такому ж складі.
