Поки на городах достигає врожай картоплі, доки господині закривають на зиму консервацію, у партіях відбуваються процеси, які можна порівняти із обстановкою у гарячому ливарному цеху. Сьогодні, коли до виборів 25 жовтня 2020-го року залишається все менше часу, у партійних штабах зайняті формуванням партійних списків, за якими виборці обиратимуть найпопулярнішу на Житомирщині партію і її представників. Діло це темне і складне, оскільки люди не знають ні партійців, ні вождів чи лідерів партій, які існують у тому чи іншому селі. Виборець мусить обирати не лише партію, але й тут же, поряд у бюлетені, має назвати прізвище ОДНОГО кандидата від партії, якого знає найбільше і у якому найбільше впевнений.
З цього приводу можна сказати, що несподівано для себе усі партії виявили цілковитий брак фахово підготовлених кадрів, які могли б стати кандидатами у депутати та кандидатами на посади голів ОТГ. Такий дефіцит на кандидатів партії і їх новостворені штаби намагаються компенсувати у різний спосіб. Колись потужна і укомплектована чиновниками «Європейська солідарність» намагається опиратися на старий свій склад. Тим паче, що відчуття, що прийде весна чи осінь і хтось когось «посадить», вже у минулому, а тому, як то кажуть – боятися нічого.
Штаби «Слуги народу» діють трохи інакше, але це не означає , що досконаліше. Замість того, щоб «профільтрувати» чиновницькі кадри Житомирщини з метою віднайти хоча б залишки професіоналів, «слуги» мобілізують ще одну хвилю активістів, намагаючись повторити ефект 2019-го року, коли назва «Слуга народу» була виборчою фішкою. Те, що ситуація змінилася у кардинально інший бік, « слуг», здається, поки що не обходить. Втім, формування «виборчої колоди» тільки-тільки розпочалося, а тому попереду, упродовж двох тижнів, нас чекає багато несподіванок, які, звісно ж, розкриються у повному варіанті вже із 4-5 вересня. Що робиться в інших партіях? Всіляке і не зовсім зрозуміле. Окрім «Слуги народу» та «Європейської солідарності» , рейтинги вказують на впевнено прохідний результат ще для двох партій – «Опозиційної платформи «За життя»(ОПзЖ) та ВО «Батьківщини».
Обидві партії понесли відчутні кадрові втрати. Опозиційна ОПзЖ , маючи популярність серед прихильників колишньої Партії регіонів і частково Компартії, особливих електоральних резервів не здобули. Більше того, обласна (регіональна) організація ОПзЖ «розкололася» ледь не навпіл і частина колись єдиних «опозиціонерів» подалася до лав партії «За майбутнє!», якою на Житомирщині керує Віктор Развадовський. «За майбутнє!» швидко розгортає свою діяльність і середнинішніх штабів очолює своєрідну першість за кількістю розміщеної реклами. Поки що у «засідці» сидять кандидати і штаби партії «Наш край», куди зібралися «гранди» житомирської політики всіх часів і рівнів. Найбільше у «Нашому краї» депутатів обласної ради нинішнього скликання, яких у народі мають знати і які мають певний «ядерний»(постійний) електорат.
Прізвище Диняк, Рибинський, Ходак, Нусбаум, Мельник та інших «старожилів» Житомирської обласної ради у «Нашому краї» відтепер обростуть цілим калейдоскопом людей, які вже «були» і вже обирались. Наскільки обережними будуть рекрути зі штабу «Нашого краю» – це ледь не найголовніше із усіх питань найближчих двох тижнів. Мова йде лише про те, аби не «упакувати» виборчий список критичною масою «токсичних» людей, які мають у народі не дуже гарну славу. У «Батьківщини» проблема іншого характеру.
Господиня Житомирської партійної організації народна депутатка Анжеліка Лабунська аж занадто потужно «почистила» свої партійні ряди і вони стали незвично чистими і голими. Тепер пані Лабунська оголосила нову мобілізацію до рядів біло-сердечної партії, мотивуючи свою виборчу принадність чималим загальнообласним рейтингом величиною трохи більше, як 8%. Як завжди, Анжеліка Вікторівна обставляє процес мобілізації партійного «молодняка» за дорослими правилами і місце у партійних списках для майбутніх кандидатів від «Батьківщини» буде недешевим.
Бо ж і справді, подібним соціологічним показником, який має «Батьківщина», сьогодніще не можуть похвалитися ні «Наш край», ні «Свобода», ні «Радикальна партія Олега Ляшка». Поки що із «Батьківщиною» не можуть «тягатися» і представники «Сили і честі», які досі були відомі лише тим, що показували свою солідарність і повагу до свого лідера Ігора Смешка. Що зможуть сказати у такому виборчому «борщі» кандидати від партії «За майбутнє!», залежить не стільки від Віктора Развадовського, скільки від його суперників.
Чи й справді змирилися із роллю безнадійних дебютантів виборчого процесу кандидати від «Свободи» – сказати взагалі нічого не можна. Десь іноді нагадують про себе люди від партії Шарія, так само епізодично зявляється на горизонті старожил житомирської політики Павло Жебрівський, у багажі якого не лише посада губернатора Донеччини, але й партія «Республіканська платформа». Хтозна, чи з’явиться на небосхилі нинішньої виборчої кампанії хоча б одна політична «контора» лівого спрямування?
Поки що тут – цілковитий голяк і провалля. Але попереду – аж до Дня незалежності, триває етап мобілізації партійних і штабних сил. І вже після 24 серпня партії і кандидати підуть у наступ і розпочнеться справжній «бій» за виборчу славу, за симпатії, за те, щоб потрапити у владу «на місцях».
Мандраж і хвилювання вже є, але – далі буде цікавіше!
