Кінець серпня – це завжди гаряча пора для батьків. Хтось активно збирає до школи першачка, хтось вже обирає виш та шукає репетиторів. Та для батьків школярів 23 гімназії початок навчального року супроводжувався не приємними клопотами, а хвилюванням, суперечками та скандалами. Адже цього року питання, де саме і як будуть навчатися їх діти, – це вже не питання карантину і відсутності першого дзвоника.
Через незавершений ремонт в аварійному корпусі гімназії №23 частина учнів може розпочати навчальний рік у приміщенні приватного університету «Україна», по вулиці Великій Бердичівській, 52. Це учні 3 та 4 класів. Для батьків, які відмовилися від такої пропозиції, пояснюючи це тим, що в них немає можливості возити дітей в інше місце, або в них є діти, які йдуть у перший клас, і неможливо завозити двох дітей одночасно в різні місця, запропонували альтернативу – змішане навчання, тиждень через тиждень. За такої моделі діти тиждень навчаються вдома дистанційно і лише тиждень – у школі. Чому склалася така ситуація, ми вирішили розібратися.
Катастрофічна ситуація з організацією навчання в 23 гімназії і перезавантаженістю приміщення склалася через руйнування перекриття у старій будівлі початкової школи, що знаходиться поруч з основним корпусом по вулиці Лятошинського.
7 лютого 2020 року на сесії міської ради вирішили почати реконструкцію старого корпусу – виділили 100 тис. грн на виготовлення проектно-кошторисної документації та визначили необхідний обсяг фінансування ремонту перекриття – 1 млн 684 тис. грн. Зрозуміло, що за пів року зробити всі проектні, підготовчі та ремонтні роботи неможливо. Але чому на початку лютого 2020 року? Адже перекриття початкової школи обвалилося ще на початку 2019 року! Тоді ситуація була вирішена через «переселення» 755 учнів 8-11 класів у корпус Житомирського державного університету ім. І. Франка.
Про це 6 лютого написав на своїй сторінці у Facebook міський голова Житомира Сергій Сухомлин. «По ситуації у Житомирській гімназії №23. Поки ремонтується аварійний корпус школи, учнів 8-11 класів тимчасово переселяємо в корпуси Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Основна проблема — організувати все так, аби це не вплинуло на заняття дітей у закладах позашкільної освіти. Ми уникаємо навчання у другу зміну, про що просили батьки. Усього з приміщення маємо відселити 755 старшокласників. Нашу пропозицію сьогодні підтримала більшість батьків гімназії. Дякую, що з розумінням поставилися до ситуації!» – написав Сергій Сухомлин.
Навряд чи це не вплинуло на дітей, яким довелося навчатися в незнайомих приміщеннях університету, але, як ми бачимо, це і далі продовжує впливати, але вже не тільки на старшокласників, а й на маленьких дітей і їх батьків.
Чому ж попри те, що з часу руйнації перекриття минуло півтора року, а віз і нині там? Затягнувся ремонт? Ні, його і не було. Ремонтні роботи почалися тільки зараз і, як обіцяють, будуть закінчені до кінця першого семестру.
Саме тому в нас виникло кілька питань до мера, який обіцяв вирішити цю ситуацію:
Чому попри те, що перекриття обвалилося півтора року тому, питання було підняте лише тоді, коли батьки почали протестувати під стінами міської ради?
Чому кошти на ремонт перекриття були виділені тільки зараз, хоча проблема існувала вже давно і Ви ще в лютому писали, що діти переселяються тільки на час ремонту? Ремонту, який почали через півтора року?
Для чого в березні 2019 року було оголошено тендер вартістю більше 4,3 мільйона гривень на ремонт покрівлі будівлі зі зруйнованим перекриттям?
Якщо планувалося виділення таких коштів, то чому не було почато ремонт перекриття? Адже це дало б змогу вирішити проблему перезавантаженості школи, і зараз батьки та директор не мали б таких проблем і не проводили свій час під будівлею міської ради, а займалися підготовкою дітей до школи. Адже їх можна зрозуміти: у час, коли потрібно виживати і заробляти, люди не мають можливості розвозити дітей по місту, тому що мер не зміг за півтора року вирішити питання з руйнацією будівлі початкової школи в центрі міста за 100 метрів від міської ради! Що ж тоді говорити про околиці і не такі популярні школи. Можна було б говорити про необхідність ремонту покрівлі, але і на це в листопаді 2019 року виділялися кошти!
Зараз на ремонт перекриттів було виділено близько 1,3 мільйона. Ми не фахівці з будівництва, ми звичайні мешканці цього міста, але в нас виникає цілком логічне запитання: якщо можна за ці гроші відремонтувати приміщення, то чому виділялося більше 4 мільйонів рік тому на інші роботи?
І головне питання, яке викликає не тільки нерозуміння всього процесу управління містом, а взагалі питання здорового глузду і логіки: чому заплановане будівництво нового корпусу школи було відмінене? Якщо ставилася ціль будівництва нового корпусу, то хтось мав обгрунтовувати цю потребу? Якийсь аналіз мав проводитися? Адже це ж не просто так легким помахом руки вирішити розпочати будівництво в центрі міста вартістю більше 100 мільйонів гривень?
Адже тендер на будівництво нового навчального корпусу міської гуманітарної гімназії № 23 ім. М.Й. Очерета було оголошено ще в серпні 2019 року. І не просто оголошено тендер на пошук підрядника. Був замовлений і виконаний проект цього будівництва вартістю всього-на-всього 1 497 265,20 грн! А тепер найцікавіше, в першу чергу для батьків дітей, які будуть навчатися де завгодно, тільки не в своїй школі – вже проведений тендер був відмінений. Причина – ВІДСУТНІСТЬ ПОДАЛЬШОЇ ПОТРЕБИ! Так просто: була потреба у новому корпусі, і тут – хоп, і її не стало! «Ловкость рук и никакого мошенничества»!
Як бачимо, у управління капітального будівництва ВІДПАЛА ПОТРЕБА У НОВОМУ КОРПУСІ. Шкода, що інтереси Житомирської міської ради не співпали з інтересами мешканців міста Житомира, які мали величезну потребу у навчанні своїх дітей у школі. Саме в школі, а не в приміщеннях університету Франка, приватного університету «Україна» за кілька кварталів від місця проживання, навчанні у дві зміни, через тиждень, дистанційно чи ще якось! На жаль, інтереси мешканців так і не стали інтересами очільників міста, робота яких саме в цьому і полягає. Адже саме за це вони отримують геть немаленьку зарплату. І проекти реалізують не за свої, а саме за наші кошти, за кошти платників податків. Кошти, які ми платимо, в тому числі і для того, щоб наші діти мали можливість навчатися! У нас вже немає безкоштовного лікування, майже немає надії на бюджетні місця в університетах, ми самі шукаємо собі роботу. Єдине, що залишалося гарантованим, – це дитячі садочки і школи. Але, як ми побачили, потреба у цьому для МІСЬКОЇ ВЛАДИ НА ЧОЛІ З СЕРГІЄМ СУХОМЛИНИМ відпала. На жаль.
І останнє питання: якщо ви не могли будувати новий корпус і для цього в міста не вистачало коштів, ТО ДЛЯ ЧОГО ВИ ЗАМОВЛЯЛИ ПРОЕКТ ЦІЄЇ БУДІВЛІ ЗА МАЙЖЕ ПІВТОРА МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ? Його замовили ще в березні 2019 року! Зараз перекриття старої школи ремонтуватимуть за 1,3 мільйона, а 1,5 було викинуто на проект, який, можливо, ніколи не реалізується! Чому ці кошти не витратили на ремонт перекриттів школи, яка півтора року стояла пустою? До цього часу вже все було б закінчене і діти пішли б у свої класи в своїй школі! Ми розуміємо, що це не свої кошти, але ж не можна розкидатися мільйонами, витрачаючи їх на проекти, які потім так само легко відміняються! Це ж не просто гроші! Це була можливість дітям навчатися біля свого дому, а не на Довженка, можливість ходити в свою школу, а не в університет Франка. Можливість для батьків відводити вранці двох дітей в одну школу, а не розвозити їх по різних вулицях і школах.
Вони розкидалися нашими коштами, а зараз переконують усіх, що це тимчасові незручності і робиться все, щоб їх вирішити. Ніколи нічого не зробиться, якщо не думати системно, якщо не вболівати за своє місто і громадян, не рахувати бюджетні кошти. На жаль, у них потреби відпадають дуже легко. Наші потреби. Але хочемо нагадати – це все-таки ми обираємо, і якщо так відносяться до нас, то і в нас може відпасти потреба в таких горе-керівниках! Чи не так, Сергію Івановичу?!
