Серед віршів на фронтову тему, що з’явилися в Україні у квітні, особливий резонанс мав вірш житомирського поета, нашого давнього друга Василя Головецького «Мамо, я убитий в Ірпені!». У соціальних мережах він набрав уже більш як півтора мільйона переглядів. Ось цей резонансний вірш.
Мамо, я убитий в Ірпені
У бою під обстрілом ворожим,
І тому прости, прости мені,
Що уже приїхати не зможу!
У бою під обстрілом ворожим,
І тому прости, прости мені,
Що уже приїхати не зможу!
Я б тобі картоплю посадив
І малинку у садку хорошу,
Хату б із тобою нарядив
На Великдень – але вже не зможу!
Жаль, додому привести не встиг
Дівчину мою, на тебе схожу,
Щоб онуків мала ти малих…
Ти пробач – тепер уже не зможу!
Тут, в могилі братській, – всі свої,
Я лежу скраєчку насторожі.
Якщо вийде, мамо, то приїдь,
Бо до тебе я уже – не зможу!
————————————
Житомир, квітень 2002 року.
© Головецький Василь
Житомир, квітень 2002 року.
© Головецький Василь
