1. Групу Вагнера ми давно між собою називаємо «бек-офісом міністерства закордонних справ Росії», бо їх завдання – забезпечувати міжнародні інтереси Путіна силовим шляхом.
Група Вагнера – воєнізована організація, чимось схожа на приватну військову компанію, але де-юре вона не існує.
Група не зареєстрована ні в Росії, ні де-небудь ще, але нерозривно пов’язана з Кремлем, хоча він це і заперечує.
Засновником називають Дмитра Уткіна, командира російського спецназу у відставці, а спонсором – російського олігарха та кухара Путіна Євгена Пригожина.
Назва групи та військовий позивний Уткіна взяті від композитора Ріхарда Вагнера, улюбленця Гітлера.
Міжнародний дебют групи був в 2014 році: анексія Криму та війна на Донбасі.
У 2015 році вони розширили свою діяльність на Сирію, де виконували завдання з підтримки президента Башара Асада та захоплення нафтових і газових родовищ.
На сьогоднішній день група діяла в Україні, Сирії, Лівії, Центральноафриканській Республіці, Малі, Мозамбіку, Венесуелі, Судані….
Точна кількість найманців невідома. За різними оцінками угруповання налічує щонайменше 5000 осіб.
Платять за їхні послуги готівкою або вигідними концесіями на видобуток дорогоцінних мінералів, таких як золото, діаманти та уран.
Основна навчальна база функціонує спільно з підрозділом військової розвідки ГРУ Росії.
Вагнерівці відповідальні за численні порушення прав людини, включаючи зґвалтування, грабунки, позасудові страти та інші серйозні злочини.
Оскільки вони не існують офіційно, притягнути їх до відповідальності надзвичайно складно.
«Вагнер» діє лише в країнах, де Росія має зовнішньополітичні інтереси.
2. Вагнер – потужний представник Кремля на африканській політичній карті
«Вагнер» — це набагато більше, ніж проста схема «зброя за золото».
Діючи через розгалужену мережу підставних компаній, вона стала синонімом широкого спектру підтримуваних Кремлем операцій у понад дюжині африканських країн.
Вагнер втручається в політику, підтримує автократів і організовує цифрові пропагандистські кампанії.
Група жертвує їжу бідним і знімає бойовики в Африці. Вона навіть організувала конкурс краси.
«Це гра влади з боку Росії. Через Wagner вона хоче побачити, до якої міри вона може поширити свій вплив в Африці. Я думаю, що результати здивували багатьох людей», – Полін Бакс, заступник директора по Африці Міжнародної кризової групи.
З 2017 року в Африці Вагнер почав консультувати диктаторів, проводити кампанії з дезінформації в соціальних мережах і розгортати групи фальшивих спостерігачів за виборами.
В якості оплати за «послуги», компанії, пов’язані з Пригожиним, керували золотими та алмазними копальнями.
За оцінками США, на континенті присутні від 3000 до 5000 оперативників Вагнера.
Останніми роками «Вагнер» переважно діяв у Лівії, Судані, Центральноафриканській Республіці, Малі, Мозамбіку та Мадагаскарі, підтримуючи правлячу еліту.
Поєднання величезних мінеральних багатств Африки, політичної нестабільності та бажання Росії поширити свій вплив на континент робить його ідеальним майданчиком для групи.
3. Центральноафриканська Республіка (ЦАР):
Вагнера спочатку було залучено для стабілізації ситуації в країні.
Звичайно ж мир вона не принесла, але зміцнила економічні інтереси Росії та посилила залежність ЦАР від кремлівської підтримки.
Конфлікт у ЦАР розпочався у 2013 році через етно-релігійну напруженість. Президент Туадаре звернувся до Росії за політичною та військовою підтримкою, а Кремль доручив цю місію вагнерівцям.
На додаток до своєї ролі в бойових діях, Wagner охороняв і розповсюджував зброю, навчав урядову армію (FACA), забезпечував охорону політичних діячів і охороняв фінансові активи.
ЦАР – багатий золотом, ураном і алмазами.
Після прибуття Вагнера дозволи на видобуток алмазів і золота видали пов’язаній з Пригожиним Lobaye Invest SARLU. А більшість військових операцій Вагнера зосереджувалися на багатих ресурсами районах.
Дії «Вагнера» поставили ЦАР, половину державного бюджету якої розміром 496 млн. дол складають західні донори, у скрутне фінансове становище.
Присутність в країні вагнерівців викликає у донорів зрозуміле занепокоєння, що кошти та обладнання опиниться в руках проксі-групи, як наслідок отримувати західні гроші для ЦАР стає все складніше, а значить вони ще більше потрапляють в залежність від Кремля.
4. Малі:
Підтримка з\’явилася після того, як групи, пов\’язані з Аль-Каїдою та Ісламською державою, перевернули життя в 21-мільйонній країні.
Тисячі людей загинули, а мільйони втратили домівки, оскільки конфлікт охопив 2/3 території Малі і поширився на сусідні країни.
Франція направила в бій найбільше військ серед інших країн. США забезпечували підтримку розвідкою та матеріально-технічним забезпеченням.
Полковник Ассімі Ґойта, що прийшов до влади внаслідок перевороту у 2021 році, звернувся за підтримкою до Росії та найняв Вагнера для збереження влади.
Ґойта пропагував антифранцузьку риторику, яка сприяла отруєнню відносин між Малі та Францією, що підживлювалося розчаруванням через уявну нездатність боротися зі зростанням руху джихадистів.
У 2022 році Франція, через не підтримку їх присутності в країні місцевим населенням, оголосила про повний вихід.
«Вагнер» забезпечив навчання військових, вів бойові дії та важливі кампанії з дезінформації.
Наприклад, коли французькі військові передали контроль над військовою базою Госсі, оперативники Вагнера поховали тіла загиблих поблизу цього місця, звинувативши французів у їх вбивствах для дискредитації Франції в очах малійців.
Вагнер випустив короткий мультфільм, в якому вони зобразили себе з ангельськими крилами, які борються з монстрами, ворогами Гойта.
На протестах у Бамако у 2022 році протестувальники розмахували російськими прапорами, зображеннями Путіна та прапорами з написом «Я ЛЮБЛЮ ВАГНЕРА».
Група неодноразово звинувачувалась у численних порушеннях прав людини в Малі.
Останній приклад: наприкінці березня 2022 року 300 чоловіків були вбиті в місті Моура малійською армією та іноземними солдатами, які за підозрою свідків, були росіянами.
Американський генерал Стівен Таунсенд підрахував, що присутність Вагнера в Малі коштує уряду понад 10 млн. дол. щомісяця.
Малі є третім за величиною виробником золота в Африці та має значні запаси літію, урану та срібла, які уряд використовує як винагороду.
Крім того, афілійовані групи Wagner, такі як Alpha Development Group , змагаються за права на видобуток корисних копалин у Малі.
Як і в ЦАР, дії Вагнера в Малі допомогли зменшити вплив Заходу, одночасно посиливши залежність від Росії в політичних і військових цілях.
Президент Кот-д\’Івуару заявив в інтерв\’ю Financial Times, що найняти Вагнера було “самогубством” для Малі.
«Це найманці. Ми категорично проти найманців у Малі та будь-якій іншій країні», — сказав The Post міністр закордонних справ Нігеру Хасумі Масауду.
5. У Лівії бійці Вагнера підтримали невдалий напад на столицю Тріполі у 2019 році жадібним до влади командиром Халіфом Хафтаром,.
Тисячі бойовиків Вагнера залишаються дислокованими на чотирьох базах по всій Лівії, переважно поблизу нафтових родовищ.
Сили Хафтара, підтримувані вагнерівцями, вже кілька місяців блокують видобуток нафти на родовищах в східній частині Лівії.
Як наслідок, видобуток в окремі дні падав на 1 млн. барелів на добу до 100 тис. барелів, порівняно з минулим роком, що загострювало енергетичну кризу та сприяло підвищенню світових цін на нафту.
Детальніше про останні події у Лівії та намагання скинути кремлівське ярмо в першому коментарі.
6. У Судані Вагнер отримав концесії на видобуток золота та безуспішно намагався врятувати автократичного лідера країни, президента Омара Хасана аль-Башира, якого було повалено у квітні 2019 року .
Зараз головним суданським партнером Вагнера є генерал Мохамед Хамдан, потужний воєнізований командир, який відвідував Москву напередодні війни в Україні для зустрічей із високопоставленими російськими чиновниками.
Отже, в потрібний момент, вагнерівці легко зливають свого постійного африканського клієнта – диктатора заради наступного.
7. Військовий переворот у Буркіна-Фасо вітали демонстранти, які розмахували російськими прапорами.
В Камеруні офіційні особи в квітні підписали оборонну угоду з Росією, яка, за вже усталеною практикою є передвісником розгортання Вагнера.
8. Вагнерівці на інформаційному фронті
Минулого року Міністерство фінансів США виявило те, що воно назвало «підставною компанією для операцій впливу Пригожина в Африці», яка спонсорувала фальшиві моніторингові місії в Зімбабве, Мадагаскарі, Демократичній Республіці Конго, Південній Африці та Мозамбіку.
З жовтня 2019 року Facebook закрив понад 300 підроблених облікових записів у Facebook і Instagram, пов’язаних з Пригожиним, які були націлені на десяток африканських країн.
У ЦАР компанії Пригожина виступили спонсорами конкурсу краси, фінансували радіостанцію, а минулого року випустили фільм «Турист», який прославляв дії найманців Вагнера в країні.
У грудні на російському телебаченні вийшов ще один фільм, який фінансував Пригожин, цього разу про криваві пригоди Вагнера в Мозамбіку.
9. Путін продемонстрував свої амбіції щодо Росії в Африці на саміті лідерів африканських країн у Сочі в 2019 році, коли він описав цей континент як місце «значних можливостей» для Кремля.
Ця експансія є частиною ширшого бажання Путіна відновити Росію як «велику державу».
Деяких африканських лідерів тягне до Москви зброя: Росія стала найбільшим постачальником зброї в Африці. Який же африканський диктатор без бомбардувальника? А Росія, на відміну від заходу, охоче їх продає в борг, який потім прощає.
Так само і зі старими боргами африканських країн перед СССР, які Путін помпезно пробачає, дозволяючи накопичувати нові. Звичайно ж, не вимагаючи в обмін реформ, та навпаки, допомагаючи диктаторам посилювати свою авторитарну владу та придушувати незгодних.
Але Путін також зачіпає глибокі історичні та політичні течії.
Багато африканських країн не бажають приєднатися до засудження Заходом нападу Росії на Україну — деякі через симпатії до холодної війни, але багато інших через небезпідставне розчарування через ігнорування Заходом Африки.
Зараз Європа почала потрохи виправляти минулі помилки, в тому числі повертаючи вкрадені африканські цінності. Але навіть сьогодні, наприклад, король Бельгії не вважає за потрібне особисто повернути зуб Патриса Лумумби Республіці Конго, вважаючи це справою не гідної корони.
10. Попереду в листопаді другий саміт Росія-Африка.
На цей раз в своєму рідному місті, Санкт-Петербурзі, Путін буде завершувати та вдосконалювати свою брудну справу з захоплення та отруєння африканського континенту.
Колись на континент прийде усвідомлення, що Кремль заробляє на їх бідах та зацікавлений в тому, що вони тривали вічно.
І від нашої інформаційної боротьби спільно з партнерами залежить станеться це раніше чи пізніше.
