Колись я ледь не втратила палець на руці через те, що лікарка вперто, незважаючи на довготривале запалення, не призначала антибіотик. Після грипу імунітет не спрацьовував, я через день ходила на перевʼязування в поліклініку., але все було марно. Через місяць такого лікування я плюнула та пішла в аптеку, подивилась, які в них є антибіотики і вибрала необхідний. Одразу відчула полегшення і зрозуміла, що знайшла правильні ліки. За 10 діб все пройшло.
Але з того часу змінила думку. Я багато спілкувалась з медиками та вченими, написала велику купу статей про медицину і вважаю, що ліки повинен призначати лише лікар. Тим більше, що зараз є можливість у будь-який час змінити лікаря, який не надає адекватне лікування. Розібратись в особливостях призначення навіть ліків від тиску не медику дуже важко.
Тому рішення МОЗ, що з серпня антибіотики почнуть продавати лише за електронним рецептом, вважаю вірним. Перехідний період , коли будуть діяти і електронні, і паперові рецепти – визначили до кінця року. За цей час всі лікувальні установи, які не підключені до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ), повинні приєднатись до неї. Інакше вони не зможуть виписувати такі ліки.
Попри те, що рішення правильне, незрозумілим є те, навіщо це вводити під час війни? Спочатку планувалось за традицією впровадити нововведення з 1 квітня, але в звʼязку з війною відтермінували. Зараз же чомусь вирішили таки ввести, хоча війна ще й не думає закінчуватись, попри те, що думають про неї чиновники в Києві.
Скажіть, як за електронним чи навіть паперовим рецептом закупити ліки для військових? А як для тих цивільних, котрі знаходяться на території, де постійні обстріли?
Народ пише про черги до сімейного лікаря, запис за тиждень – але це, в більшості випадків, вирішується зміною самого лікаря. Я, наприклад, ще жодного разу не стояла в черзі – записалась через електронну систему і прийшла на свій час. Також можна записатись на відеоконсультацію, за результатами якої теж можна отримати рецепт на ліки. Ніяких проблем.
Але це все в місті, в якому майже нормально працює система охорони здоровʼя. Не уявляю, як це робити під обстрілами, якщо, наприклад, сімейний лікар евакуювався і не виходить на звʼязок. І якщо медичну консультацію ще можна отримати в багатьох клініках, які зараз безкоштовно консультують онлайн, то рецепт вони точно не випишуть.
Тобто, саме рішення вірне, але краще було б дочекатись кінця війни, щоб не не завдавати зайвих проблем, повʼязаних с доступністю ліків.
До речі, будь-які зміни в охороні здоровʼя завжди супроводжувались гучними дискусіями у суспільстві. Наприклад, однією з причин усунення з посади колишнього міністра охорони здоровʼя Миколи Поліщука стало намагання ввести продаж ліків лише за рецептом лікаря. Як не дивно, протестували не лише пацієнти, а й лікарі – мовляв, у нас немає бланків на рецепти (!). І дійсно, набагато зручніше виписувати ліки на листочку і не мати ніякої відповідальності за правильність призначення.
І трошки про самі антибіотики. Основна їх проблема, що через направльне призначення чи вживання інфекції, проти яких вони повинні діяти, набувають стійкості. ВООЗ вважає, що резистентість до антибіотиків є головною глобальною проблемою людства. За її даними вже к 2025 року від ітаких інфекцій буде помирати майже 10 млн. чоловік щорічно. Вже зараз більше мільона чоловік в світі стають жертвами антибіотикорезистентності. Саме тому в усіх країнах введений жорсткий контроль за використанням таких ліків. В Україні призначення лікарями аетитіотиків та їх вживання без рецепту майже не контролюється. Лише з 1 січня почали контролювати призначення цих препаратів в лікарнях.
