Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Остання сесія Житомирської обласної ради цього року може стати останньою в її історії?
Остання сесія Житомирської обласної ради цього року може стати останньою в її історії?

Житомирська обласна рада 7 грудня...

  • Остання сесія Житомирської обласної ради цього року може стати останньою в її історії?
    Остання сесія Житомирської обласної ради цього року може стати останньою в її історії?

    Житомирська обласна рада 7 грудня...

  • Унікальні фотографії Житомира у 1964-1966 роках. ФОТО
    Унікальні фотографії Житомира у 1964-1966 роках. ФОТО

    Фотографу Леоніду Шевчуку випадково попалася...

  • Житомирський міський голова Сергій Сухомлин:
    Житомирський міський голова Сергій Сухомлин: "Нам ще повертати людей, які вже віддали своїх дітей д ...

    Війна триває. Але сьогодні ми...

  • "Слуги" із Житомирської області не підтримали дерусифікацію Новограда-Волинського

    Недавно одному місту Житомирщини пощастило...

Новини
За зарплату в конвертах позбавлять субсидії, а страйки обмежать. Влада готує новий КЗпП. Що у ньому написано?

За зарплату в конвертах позбавлять субсидії, а страйки обмежать. Влада готує новий КЗпП. Що у ньому написано?

3 жовтня 2022
В Україні може з'явитися новий КЗпП. Цими днями Міністерство економіки виставило на громадське обговорення проект закону "Про працю".

За зарплату в конвертах позбавлять субсидії, а страйки обмежать. Влада готує новий КЗпП. Що у ньому написано?


Останнім часом трудове законодавство кілька разів змінювали. Але тоді обмежувалися точковими поправками до чинного Кодексу. Тепер же хочуть повністю переписати КЗпП.

Як зазначено в пояснювальній записці, йдеться про "дерадянськизацію" законодавства, "балансування інтересів працівників та роботодавців".
Зазначимо, що і роботодавці, і експертна спільнота вже давно говорили, що чинний ще "радянський" Кодекс законів про працю суттєво ускладнює життя "білому" бізнесу.

"Звільнити недбайливого працівника, навіть за явні порушення трудового розпорядку, вкрай складно, - розповідав нам голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук. "Військові" правки до КЗпП (скажімо, можливість зупиняти трудові договори в односторонньому порядку) спростили це завдання.

Але не до кінця. Що й має вирішити новий КЗпП.

У пояснювальній записці зазначено, що в новому КЗпП будуть враховані також права працівників - на відпустку, спрощене працевлаштування та ін.

"Але з того, що написано в новому проекті, поки, зважаючи на все, виграє лобі роботодавців. Новий законопроект прописаний явно під інтереси бізнесу", - каже голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.

Вивчили проект нового КЗпП.

КЗпП з нуля

Переписати КЗпП в Україні вже намагалися. Ще до війни у надрах Мінекономіки з'явився "короткий проект" тодішнього глави цього відомства Тимофія Мілованова. Але його жорстко розкритикували, і до ухвалення справа так і не дійшла.

Потім трудове законодавство коригували окремими законами, якими вносилися поправки до чинного КЗпП. З початком війни виникло кілька нововведень з праці, наприклад, роботодавцям спростили скорочення працівників (про них не потрібно попереджати за два місяці, як це було раніше), а також підприємства отримали можливість зупиняти і переглядати трудові договори.

Тепер влада повернулася до ідеї запустити повністю оновлений КЗпП. "Цей законопроект з'явився ще влітку. Але тоді Мінекономіки не забезпечило його оприлюднення відповідно до регуляторних вимог. Тому тепер запустили процес повторно", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Як зазначено в пояснювальній записці, незважаючи на численні коригування, базовий Кодекс законів про працю залишався незмінним. Через це більшість нововведень не дали результату. Більше того, низка нових законодавчих актів суперечить КЗпП. Тобто за трудовим законодавством в Україні - суцільна плутанина.

Ще одна мета – максимально адаптувати українське трудове законодавство під європейські норми.

Як працюватимемо - трудові договори, звільнення, відпустки

Що змінить для українців новий КЗпП?

Основних нововведень є кілька.

1.Трудові відносини пропонується регулювати договорами – колективними чи індивідуальними. Такі договори є і зараз, але при цьому головним все одно вважається КЗпП. З прийняттям нового проекту всі регулюватимуть саме договори - людина працюватиме на тих умовах, під якими підпишеться.


2. Для трудових договорів у новому проекті прописали критерії. У них, зокрема, має бути інформація про режим роботи, відпустку, зарплату, компенсації у разі дострокового припинення договору та ін. У розділ про трудові договори внесли поправки, які вже були прийняті окремими законодавчими актами. Зокрема, про те, що договори можуть бути терміновими чи з нефіксованим робочим часом. Терміновий договір підписується не більше ніж на п'ять років. Його підписуватимуть для заміщення тимчасових посад, під певні проекти, сезонні роботи, працівниками патронажних служб, творчими працівниками, топ-менеджментом компаній, членами наглядових рад, керівництвом виконавчих органів та ін. Після закінчення терміну роботодавець може не продовжити такий договір. Договори з нефіксованим робочим часом (коли немає гарантій, що робота буде постійною, а рамки трудового дня встановлюватиме роботодавець), зможуть займати до 10% від загальної кількості трудових договорів на підприємстві. При цьому зарплата за таким договором виплачуватиметься виключно за відпрацьований час. Мінімальний час роботи – всього 32 години на місяць. Серед інших договорів, які зможуть підписувати українці – на дистанційну роботу, роботу вдома та ін.

3. Трудові договори можуть змінюватися, в тому числі, різними додатковими угодами. Ініціаторами змін можуть бути обидві сторони як роботодавець, так і працівник. Але, якщо, наприклад, працівник із нововведеннями не згоден, трудовий договір просто припиняється. Тобто або працюй по-новому, або звільняйся. Трудовий договір можуть припинити також у разі відмови людини на переведення на іншу роботу (за винятком вагітних жінок).

4. Загалом із зупинення трудових договорів у новому проекті - досить багато пунктів. Це, наприклад, усунення людини від роботи, якщо його не було на робочому місці і немає інформації про причину відсутності. Також тимчасово зупиняти трудову угоду можуть, якщо працівник бере участь в акції протесту, навіть якщо страйк є цілком законним.


5. Окремо виписано умови розриву трудових договорів. Сам працівник може розірвати такий договір у будь-який час, у тому числі просто написавши лист електронною поштою. Але треба попередити роботодавця не менше, ніж за два тижні. Роботодавці також матимуть змогу розривати трудові договори. Причому якщо раніше про це потрібно було попереджати за два місяці, то з прийняттям нового проекту терміни змінюються. Якщо працівник працює на підприємстві до півроку, про звільнення його попередять лише за 15 днів, якщо стаж більший, за 30-90 днів (залежно від стажу). Але ці терміни можуть бути замінені грошовою компенсацією – триденний оклад за кожний день зменшення строку попередження про звільнення. У проект внесли норму, яка почала діяти у війну – трудовий договір можуть розірвати у зв'язку з пошкодженням чи знищенням виробничих потужностей через бойові дії. Але, як і раніше, немає уточнень - про пошкодження якогось роду йдеться. "Скажімо, якщо зруйновано склади або частину майна, чи це означає, що роботодавець може просто розігнати трудовий колектив без виплати компенсацій", - запитує Ростислав Кравець. Також трудовий договір можуть розірвати через "грубі" порушення з боку працівника. Про які саме порушення йдеться – не уточнюється. Ще один привід для звільнення – зайва болючість співробітника. Якщо людина перебуває на лікарняному понад 80 робочих днів поспіль або 100 днів протягом року, їй можуть зазначити двері. Для короткострокових трудових договорів (до 120 днів) все ще жорсткіше. Приводом для звільнення може бути неявка працювати протягом більше 10 днів.


6. Цікавий пункт прийому працювати. Роботодавець може вимагати від претендента лише обмежену кількість документів - документ, що засвідчує особу, ідентифікаційний код, диплом, довідку про стан здоров'я. Інші папери, наприклад, характеристику, рекомендації від колишніх роботодавців і навіть резюме - на розсуд претендента. При цьому роботодавець може сам збирати інформацію про людину, в тому числі про її роботу на попередніх вакансіях.

7. Прописано можливість випробувального терміну - до трьох місяців. При цьому у цей термін не зараховуються дні, коли фахівець не виходив на роботу – незалежно від причин (скажімо, лікарняний у випробувальний термін не зарахують). Якщо людина цурається випробувального терміну, для роботодавця це аргумент у відмові прийому працювати (виняток - особи до 18 років, вагітні, інваліди та інших. - їм випробувальні терміни не передбачені). При цьому в проекті нічого не сказано про те, як повинна оплачуватись робота на випробувальному терміні, тобто теоретично це може бути як робота на частину окладу, так і робота взагалі без зарплати.

8. Не менш цікаво щодо компенсації роботодавцю завданих працівником збитків. Компенсувати доведеться із зарплати, можна на виплат. Суму збитків розраховуватимуть за бухгалтерськими документами, а якщо йдеться про нестачу, крадіжку та ін. - за ринковими цінами. Можливо також колективна відповідальність - якщо збитки не можна "повісити" на конкретних працівників. Звільнитися від неї зможуть лише працівники, які доведуть свою непричетність до інциденту. Вимагати відшкодування збитків роботодавці можуть, зокрема, через суд.

9. Для роботодавців також передбачені компенсації – за затримку зарплати вони будуть змушені нарахувати працівникові ще й пеню – 0,05% від суми за кожен день затримки.

10. За робочим часом. У проекті прописали, що "нормальна тривалість робочого часу" не може перевищувати 40 годин на тиждень. Тобто заявляється звичний для українців 8-годинний робочий день із двома вихідними на тиждень. Таким чином, про прийняту на воєнний час норму - про те, що допускається 60-годинний робочий тиждень, у новому проекті не йдеться. Але є уточнення, що з урахуванням понаднормових робочий тиждень може тривати вже 48 годин. Усього понаднормових може бути до 360 годин на рік - це втричі більше, ніж за чинним КЗпП. Також прописано роботу у нічний час. При цьому залучати до неї не можна осіб молодших 18 років вагітних жінок. Про матерів, які виховують маленьких дітей, нічого не сказано. До нічної роботи можна залучати осіб з інвалідністю, якщо це суперечить медичним рекомендаціям.

11. За відпустками також готуються зміни. На перший погляд, на користь працівника. Відпустка буде 28 календарних днів за кожен відпрацьований рік, а не 24, як зараз. При цьому роботодавець може складати графік відпусток, а у разі потреби відкликати працівника з відпустки. Але є важливий аспект. Новий КЗпП передбачає внесення змін до низки інших законів, де прописуються норми щодо відпусток. Зокрема, до закону про освіту. З нього пропонується викреслити право освітян на тривалу відпустку (понад 50 днів). Натомість пункту прописали новий - про те, що педагоги отримають право на щорічну оплачувану відпустку більшої тривалості. Але скільки саме днів він триватиме - вирішуватиме Кабмін. Окремий сюрприз - на державні свята, які в Україні є вихідними. У проекті зазначено, що цими днями робота не проводиться. Але не передбачено перенесення неробочого дня, якщо свято посідає вихідний день. Скажімо, якщо державне свято потрапляє на неділю, то понеділок не буде вихідним – доведеться працювати.

12. У законі про порядок вирішення колективних трудових спорів пропонують переписати норми щодо страйків. Так, у статті 24 цього закону у новій версії зазначено, що забороняється проведення страйків, якщо припинення працівниками чи службовцями виконання своїх обов'язків створює загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей. У чинному варіанті закону прописані лише точкові обмеження щодо акцій протесту, скажімо, для працівників органів прокуратури, суду, службовців ЗСУ, органів державної влади. А у разі надзвичайного стану за чинною версією закону страйки можуть обмежуватися парламентом на строк до місяця. Надалі ж така заборона може бути схвалена загальним актом ВР та президента. За військовим станом чинна норма така сама, як і в новому варіанті - автоматична заборона до скасування військового стану.

Зарплати не підвищать, субсидії можуть зняти

Зміна щодо відпусток для вчителів, яку пропонується внести новим проектом у вже чинні закони – не єдина.

Наприклад, із чинного законодавства хочуть забрати зарплату зі списку доходів, які підлягають індексації. Це означає, що оклади українців не переглядатимуть у зв'язку з інфляцією та зміною прожиткового мінімуму. Ця норма є важливою для бюджетників, яким регулярно переглядали тарифні оклади, але не тільки. Великі підприємства, що працюють повністю білому, також індексували зарплати.

"Якщо новий КЗпП приймуть, індексація перетворитися з обов'язку на право роботодавця, яким він може і не скористатися. Тобто, якщо цього року інфляція буде 30%, то без індексації зарплат реальні доходи багатьох українців просто зменшаться на третину. Ця норма потрібна як державі, якій просто нема з чого індексувати зарплати бюджетників, так і великим промисловим групам", - вважає економіст Олексій Кущ.

Ще одне важливе нововведення – поправка до закону про житлово-комунальні послуги.

Його пропонується доповнити безпрецедентною статтею: "У разі встановлення рішенням суду факту виконання особою роботи (надання послуг) без складання трудового договору та сплати єдиного внеску на загальнодержавне державне страхування та інших обов'язкових платежів такі особи втрачають право на пільги або використання субсидії на оплату житлово- комунальних послуг протягом двох років з дня набрання рішенням суду законної сили". Якщо говорити по-простому, за зарплати в конверті каратимуть не лише роботодавців (для яких у чинному законодавстві вже прописані штрафи), а й простих працівників - їх просто на два роки позбавлять субсидій. Виявляти таких "уклоністів" від сплати податків стане простіше, оскільки за новим КЗпП інспекціям праці дали ширші повноваження для перевірок.

"Норма дуже скандальна. Особливо з урахуванням того, що знайти роботу українцям зараз не так просто. І звичайно більшість людей не може диктувати роботодавцю формат заробітної плати - в конверті її виплачувати або по-білому. Тобто, виходить, людина або повинна шукати вакансію з білою зарплатою або бути готовою до того, що з нього на два роки знімуть субсидію", - зазначив Кущ.

Таку ж норму внесли до закону про страхування на випадок безробіття - якщо людину зловлять на роботі без контракту та із зарплатою в конверті, з якої не сплачуються податки, її можуть позбавити права на допомогу по безробіттю на два роки.

"Думаю, ці неоднозначні норми - про відміну індексації зарплат, позбавлення людей субсидій і допомоги по безробіттю - головне, заради чого затіяли просування нового КЗпП саме зараз, здавалося б, зовсім непридатний для цього час, коли в країні війна, а ринок праці в жорсткій кризі.Прийняття цих скандальних новацій окремими законами викликало б чимало питань, і шанси їх проходження в Раді були б вкрай сумнівними.

Зазначимо, що проект поки що - лише на громадському обговоренні. У якому вигляді він потрапить до парламенту, і що зрештою приймуть - неясно.

На головну сторінку

«    Жовтень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Новини