Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
План капитуляции Украины, который провалился
План капитуляции Украины, который провалился

Как работала информационная компонента доктрины...

  • План капитуляции Украины, который провалился
    План капитуляции Украины, который провалился

    Как работала информационная компонента доктрины...

  • Житомирський міський голова вшанував пам'ять жертв Голокосту
    Житомирський міський голова вшанував пам'ять жертв Голокосту

    Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту....

  • Пухлина була вагою, як новонароджена дитина: унікальну операцію провели лікарі в Житомирі
    Пухлина була вагою, як новонароджена дитина: унікальну операцію провели лікарі в Житомирі

    У Житомирській обласній клінічній лікарні...

  • Сьогодні святкує день народження відомий житомирянин Олексій Ясюнецький
    Сьогодні святкує день народження відомий житомирянин Олексій Ясюнецький

Новини
"Можуть закрити рахунки біженцям". Що означає запуск системи обміну фінансовими даними, який готує Рада

"Можуть закрити рахунки біженцям". Що означає запуск системи обміну фінансовими даними, який готує Рада

8 грудня 2022
Українцям готують "податкову бомбу" Йдеться про ризики масових блокувань та навіть закриття банківських рахунків.

"Насамперед, це стосується наших біженців, які живуть у ЄС, мають рахунки в тамтешніх банках, працюють і платять податки. Але паралельно мають рахунки і в українських банках. Останні їм можуть просто закрити. Але ризикують постраждати не лише біженці, а й інші громадяни. Плюс - готуються передумови для впровадження непрямих методів оцінки доходів і витрат. Тобто вже найближчим часом в Україні можуть суттєво закрутити гайки з податків", - каже голова адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.

Нещодавно Рада прийняла за основу законопроект №8131, який передбачає перелічені вище зміни до Податкового кодексу.

Формально йдеться про гармонізацію нашого законодавства з європейським, зокрема, запровадження в Україні стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

І самі банкіри, до речі, до майбутніх нововведень поставилися досить спокійно.

"Це нормальна європейська практика для адміністрування податків", - каже співзасновник monobank Олег Гороховський.

Втім, вся річ у нюансах.

Наприклад, у прийнятій за основу версії проекту (не виключено, що до другого читання її підкоригують) прописано необхідність збору в стислий термін величезних масивів інформації про фінансові рахунки наших громадян за межами країни.

"Технічно це завдання, яке важко реалізувати. А відсутність даних дозволить блокувати банківські рахунки", - говорить Кравець.

"Тут турбує збочене виконання функцій нашою податковою службою з блокування податкових накладних. Чи можна їй довірити новий масив даних, чи не буде знову ручного режиму використання цієї інформації", - написала у своєму телеграмі нардеп Ніна Южаніна.

Розбиралися, як на українців збиратимуть "податкові досьє" і до чого це може спричинити.

Перевірять усі рахунки

Кабмін подав до Ради законопроект №8131 про імплементацію міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки 17 жовтня. А вже за місяць його було прийнято за основу і зараз готується до другого читання.

Як зазначено в пояснювальній записці, йдеться про запровадження в Україні двох міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей.

1. Загального стандарту звітності та перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).
2. Стандарту з обміну інформацією на запит (EOIR).


CRS – це міжнародний стандарт звітності та перевірки інформації, який був затверджений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2014 році. Від країн, які його дотримуються, потрібно збирати інформацію про фінансові рахунки від фінустанов та щорічно обмінюватися такою інформацією з країнами-партнерами.

Також фінустанови мають проводити незалежну комплексну перевірку фінансових рахунків та їх власників, а в окремих випадках – контролюючих осіб (для юросіб), виявляти осіб, які є податковими резидентами інших країн. І надавати інформацію податковим органам країн-партнерів.

Відповідно, країна отримує таку саму порцію інформації про фінансові рахунки своїх громадян за кордоном.

На даний момент цей стандарт запровадило понад 110 країн світу. За підсумками 2020 року було передано інформацію про понад 75 млн. рахунків на суму близько 9 трильйонів євро.

Приєднання України до стандарту CRS було прописано ще 2021 року (у законі №1941-IX), але без особливих подробиць.

У серпні цього року Державна податкова служба приєдналася до багатосторонньої угоди щодо CRS. Вона запуститься в нашій країні після набуття чинності новими законодавчими нормами.

"Отримання органами Державної податкової служби України доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України є важливим інструментом для контролю та своєчасності та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявленню незадекларованих доходів, та для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами", - йдеться у повідомленні. у пояснювальній записці. Також наголошується, що такі дані стануть "важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю над оподаткуванням фізичних осіб".

"Навіть якщо у вас особисто немає рахунку в іноземному банку, але ви проводили якісь фінансові операції з іноземними контрагентами, елементарно - купували щось за кордоном, інформація стане доступна українським податковим органам. Звісно ж, податківці отримають усі дані щодо фінансових рахунків в іноземних банках наших біженців. А податкові органи європейських країн, відповідно, знатимуть усі подробиці щодо фінансів біженців в Україні", - зазначив Кравець.

Застосовувати стандарт CRS українські фінустанови мають вже з 1 січня 2023 року. А завершити перевірки рахунків мають до 2024 року.

Другий стандарт, який планується запровадити в Україні – EOIR – це обмін інформацією на запит. Використання такого стандарту проводиться у кілька етапів. На першому важливі зміни до законодавства. На другому представники країн-партнерів вивчають, як "новачок" дотримується вимог щодо стандарту на практиці. І за підсумком державі надають рейтинг прозорості у питаннях оподаткування.

Рекомендації для України в цьому плані вже є (вони були ухвалені на Глобальному форумі минулого року).

1. Збір інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників іноземних компаній, які мають представництва в Україні
2. Збір інформації про партнерів іноземних компаній, які отримують дохід, що підлягає оподаткуванню в Україні
3. Збір інформації щодо трастів, які керуються або адмініструються резидентами України
4. Зберігання первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності юрособами щонайменше п'ять років після завершення звітного періоду (зараз – три роки).

Ці рекомендації враховані у новому проекті.

Тобто охопити обміном податкової інформації планується практично всіх – від пересічних громадян до великого бізнесу. І в самому впровадженні цих стандартів фінансисти не бачать особливих ризиків.

"Це нормальна європейська практика адміністрування податків", - каже Олег Гороховський.

"Проблемні" біженці

Але сам проект виписаний так, що в "українському виконанні" нововведення можуть мати найнесподіваніші наслідки, - додав Кравець.

У новому проекті зазначено, що має бути запроваджено диференційовану систему штрафних санкцій для фінансових агентів, яка передбачає відповідальність за порушення процедури перевірки рахунків.

Також будуть камеральні та документальні перевірки фінустанов для контролю за "своєчасністю, повнотою та достовірністю" поданих ними звітів за стандартом CRS.

Як кажуть експерти, це змусить фінансистів обережно — можуть блокувати "проблемні" рахунки, скажімо, за резидентами інших країн, до яких формально можна віднести і багатьох українських біженців. Особливо якщо ті вже працюють у Європі та сплачують там податки.

Причому у проекті прописано досить жорстке правило. Власник рахунку має повідомити про зміну статусу податкового резидентства та надати документи протягом п'яти робочих днів. А якщо цього не зробить або ж у фінансового агента з'являться "обґрунтовані підозри" щодо чесності громадянина чи компанії, то це може стати підставою для "відмови фінансового агента у встановленні ділових відносин, надання фінансових послуг, у тому числі для розриву договірних відносин", — йдеться у проекті закону.

Тобто рахунок можуть заблокувати "за підозрою", а якщо власнику не вдасться аргументовано зняти питання фінансистів, то й зовсім закрити.
При цьому, як зазначено у проекті, "фінансовий агент не несе відповідальності за заподіяні власнику рахунки збитки, пов'язані з розривом договірних відносин".

"По суті, запроваджуються норми, які змусять банки масово закривати рахунки нашим біженцям, які зараз перебувають за кордоном", - каже Кравець.

Причому, що цікаво. У міжнародній практиці через стандарт CRS проганяють переважно великі рахунки - від 250 тисяч доларів. Але у новому законопроекті жодних порогових сум не вказано. В угоді України та США щодо обміну фінансової інформації є пункт про те, що окремі категорії рахунків в Україні можуть не перевіряти, але це має бути окремо прописано у законодавстві.

Якщо відповідний пункт про виключення у новому проекті не з'явиться, через перевірки проганятимуть усі рахунки. Втім, не виключено, що до другого читання найрадикальніші пункти (зокрема, за термінами та масивами надання інформації) у проекті пом'якшать. На цьому зараз наполягають представники профільної спільноти.

Натякають на непрямі методи

Але найголовніші ризики попереду. Йдеться про запровадження в Україні непрямих методів контролю за витратами. Що дозволить податківцям обчислювати реальні доходи громадян та донараховувати за ними податки.

Про те, що новий закон працюватиме на запуск в Україні непрямих методів контролю та боротьбу з ухиленням від сплати податків, прямо йдеться в записці пояснення до проекту: такі дані стануть "важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб" .

Нагадаємо: про запуск непрямих методів контролю попереджали вже давно. Він мав розпочатися другим етапом – після податкової амністії.

Остання передбачає контроль податкової служби за фінансами громадян, зокрема, за допомогою нового масиву інформації.

Як податкова цими даними розпорядиться – питання відкрите. Якщо непрямі методи запустять і контролери вирішать, що ви живете не по коштах, на суму, яку ви, на думку перевіряльників, приховали донарахують податки (18% ПДФО) плюс, не виключено, будуть штрафи за порушення податкового законодавства.

Втім, поки що це лише перспектива. Жодних конкретних законопроектів про запуск непрямих методів контролю немає.

"Чи можна податковій довірити новий масив даних, чи не буде знову ручного режиму використання цієї інформації", - написала у своєму телеграмі нардеп Ніна Южаніна.

Бізнес також побоюється закручування гайок із податків. "Хочуть збільшити період, за який податкова матиме право проводити перевірки платників – з 3 до 5 років", - зазначив податковий експерт Олександр Зарайський.

Кравець каже, що новим проектом фактично ліквідується поняття адвокатської таємниці – захисники мають повідомляти відомі ним дані щодо діяльності клієнтів контролюючим органам. Про це йдеться в аналізі проекту Головним науково-експертним управлінням Ради.

"Викликає велике занепокоєння пропозиція проекту щодо доповнення до статті 22 "Адвокатська таємниця" (закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - Ред) новою частиною 8 такого змісту:

Протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу адвокат надає інформацію та документи щодо структури власності та кінцевих бенефіціарних власників клієнта".

У Головному науково-експертному управлінні Ради зазначили, що є загроза "непропорційного втручання у професійну таємницю адвокатів", а це порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На головну сторінку

«    Грудень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Новини