У Житомирі група активістів на чолі із Юрієм Колокольцевим у квітні 2023-го року вирішила започаткувати Благодійний фонд пам’яті жертв 2-ї світової війни. Назва благодійного фонду – «Спокута».
Його ініціатор Юрій Колокольцев зазначає, що «минуло вже більше 80-ти років, як Україна, після більшовицьких переворотів, голодоморів та кількох хвиль сталінських репресій, поринула у вир нових нелюдських випробувань. Наша земля опинилася у рабстві німецького націонал-соціалізму, який взагалі поставив за мету знищення слов’янських народів. Житомирщина відчула цю людиноненависницьку расову ідеологію у повній мірі: масове вбивство місцевих євреїв, військовополонених, комуністів та українських націоналістів, радянських партизан, «винуватців» з числа цивільного населення. Донині місця їх вічного спочинку належно не впорядковані, відбувались акти вандалізму та плюндрування, як у радянські часи, так і в роки незалежності України. Чого варта лише історія Богунського фільтраційного концтабору «Шталаг-358», яким опікувався нацистський верховода Генріх Гімлер? Хтось скаже – не на часі. Бо йде жорстока війна із російським нашестям, українці знову втрачають десятки тисяч загиблих, маємо нечувані руйнування українських міст і сіл, повсюди виникають нові масові поховання. Але ми стверджуємо – дуже на часі! Бо саме трагічне сьогодення нашого краю спонукає до розуміння трагедії українського люду у роки 2-ї світової війни. Оголені нерви сучасності дають зрозуміти це зовсім по іншому, аніж вчавлювала у масову свідомість радянська пропаганда».
«Тому, замість того, аби традиційно збиратися біля так званого Монументу слави «героям Вітчизняної війни» на березі Тетерева, ми закликаємо житомирян прийти до могил загиблих під час нацистського терору у Богунському лісі, під Довжиком, Іванівкою, біля поховання за «будинком малютки», на Смолянське кладовище, так зване Руське кладовище. Нехай ваша пам\’ять стане і буде даниною вдячності для безвинно загиблих людей. Ми сподіваємось на небайдужість полісян і в інших містах та селах Житомирщини. Зокрема, у Бердичеві, де свого часу нацисти створили так звану філію Богунського концтабору, і де загинуло до 35 тис. військовополонених. Місця масових страт євреїв під селами Хажин, на околиці селища Миропіль, під Симонами, поховання загиблих і розстріляних нацистами людей в багатьох інших місцях Житомирщини мають стати місцями нашої пам’яті і нашої спокути», – говорить Юрій Колокольцев. – Небайдужість наших сучасників може виглядати скромно, але досить символічно – скажімо букетик квітів із власної садиби, або кілька гілочок розквітлої вишні чи аличі, які покладуть руки наших сучасників на місце вічного смутку і упокійнення. І памятаймо – 80 років тому у нашому краї загинуло сотні тисяч людей, пам\’ять про яких має бентежити нашу свідомість повсякчас».
