Олексій Сич народився в Бердичеві 30 серпня 1980 року. Батько його був замполітом в одній з бердичівських військових частин, а мама — лікарем гінекологом, працювала в лікарні та викладала в медколеджі. Навчався Олексій у 12 школі, жив на Червоній горі, тож без армії своє подальше життя і не уявляв. Батьки потім переїхали в уфу, звали і сина до себе, але він Україну не покинув.
Після закінчення школи прапорщиків на Елінгу Олексій Сич проходив службу в різних військових частинах Бердичева, Житомира, Козятина. Після 2014 року брав участь в АТО, а повномасштабне вторгнення зустрів у лавах нашої артилерійської бригади. Десь рік тому був переведений до 31 бригади, яка формувалась для тогорічного контрнаступу.
Восени минулого року отримав важке поранення в живіт, але вже через кілька місяців був знову у військовому строю, знову на передових позиціях, куди він вивозив і виводив мобільні групи свого механізованого батальйону. Але 20 березня в одному з боїв в Покровському районі на Донеччині він загинув.
Провести в останню путь прийшли його колишні однополчани, сусіди, друзі і знайомі, але родичів в нього в Бердичеві практично нікого не залишилось. Сімейне життя складалось не зовсім гладко, але буквально в минулому році він одружився на своїй сусідці і знайомій, яку знав більше двадцяти років. Разом вони були вже давно, а оформили шлюб лише тоді, коли він зрозумів, що на війні може бути всяке…
Ірина, яка теж служить в ЗСУ, на могилі чоловіка присягнулась, що помститься за його смерть, а її маленька донька буде завжди його пам’ятати.
На траурному мітингу сьогодні не зміг бути міський голова, бо вранці його викликали до Житомира для розв’язання питань, пов’язаних з міжнародною допомогою на відновлення, тож в Гарнізонному будинку офіцерів виступали військовий капелан Іван Цихуляк, один з побратимів Олексія та його сусідка, на очах якої він виріс.
Траурна процесія пройшла повз будинок по вулиці Братів Міхєєвих, де виріс і жив Олексій, колона, очолювана патрульною автівкою, проїхала містом, яке Олексій не покинув, а на військовому секторі міського кладовища його могила стала третьою в шостому ряду таких же могил під синьо-жовтими стягами…
