Музей Булгакова в Києві відповів на рішення Інституту національної пам\’яті, який 3 квітня зарахував письменника до українофобів.
Реакція з\’явилася на офіційному сайті музею.
Як ідеться в публікації, вісім із дев\’яти підписантів експертизи не фахівці в літературознавстві, тому не можуть давати компетентні оцінки особистості Михайла Булгакова та його творчості. Музей пише, що експерти, будучи непрофільними фахівцями, просто приписали Булгакову погляди його персонажів.
“Автори приписують висловлювання літературних персонажів творів Булгакова йому самому і його сім\’ї в категоричній, емоційно і негативно забарвленій формі”, – заявили в музеї.
Він нагадав, що герої Булгакова не тільки критикують петлюрівців, а й говорять і про “банди червоних”, “офіцерів-москалів” і “ненависть” до Керенського.
Також експерти Інституту нацпам\’яті проігнорували історичний контекст, у якому творив Булгаков. Натомість “персона Булгакова прямо об\’єднується з сучасними агресивними ідеологами та пропагандистами Росії”: у своїй експертизі Інститут пише, що низка творів класика “повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої”.
При цьому співробітників музею – головних фахівців з письменника в Україні – до проведення експертизи не залучили.
Далі музей спростував низку висновків про Булгакова, які зробив Інститут нацпам\’яті.
Зокрема, Інститут повідомив, що письменник дезертирував з армії УНР, куди його мобілізували, і вступив до лав “білої” Добровольчої армії через “відданість монархізму”.
Музей же заявив, що це брехня, і в Добровольчу армію Булгаков був мобілізований насильно. Крім того, дані про його “відданість монархізму” жодними документами не підтверджуються.
Також Інститут стверджує, що родина Булгакова приїхала до Києва з Росії “для колоніальної діяльності”. Музей відкинув це, написавши, що батько письменника Опанас Булгаков прибув до Києва вчитися в Київській духовній академії. А сім\’ю він створив уже після переїзду, і всі діти Булгакових народилися в Києві.
Фейком музей вважає і твердження Інітстута про те, що Булгакова та його родину “дратувала” українська мова. Сестра літератора Олена обрала навчання в педагогічному інституті українською мовою, а хрещеним батьком письменника був історик української літератури Микола Петров. Сам Булгаков регулярно використовував у приватному листуванні українські слова і вирази, причому в позитивному контексті.
Також музей відкинув “симпатії до більшовиків”, які приписали Булгакову автори експертизи.
“Булгаков настільки “симпатизував” більшовикам, що його твори перестали друкувати і вилучили з публічних бібліотек ще 1929 року”, – нагадали в музеї.
“Булгаков ні в Російській імперії, ні в СРСР не був співробітником уповноважених органів з реалізації російської імперської колоніальної політики, не був членом політичних партій, громадських рухів або організацій, які сповідували цю політику, не здійснював таку діяльність особисто”, – пише музей, заперечуючи тезу, що письменник підпадає під українські заборонні норми.
Музей також нагадав, що Михайло Булгаков – найбільш упізнаваний киянин у всьому світі, і 28 років свого життя прожив в українській столиці.
