Лісівники ДП «Ліси України» на Житомирщині бережуть пам\’ять про давнє бортництво – унікальне ремесло збирання меду від диких бджолиних сімей, які селилися в дуплах старих дерев, званих бортями. Це один з найдавніших промислів на українських землях.
Про це розповіли 13 червня в пресслужбі Столичного офісу.
Ближче до 17 століття з\’явилася нова форма бортництва – колодне. Замість використання природнього дупла, бортники вміло відокремлювали бджолині гнізда з поваленого буревієм дерева. Потім ці гнізда прилаштовували на інших деревах у лісі або складали серед оброблених колод на спеціальних лісових пасіках.
Згодом майстри навчилися самостійно виготовляти колоди та заселяти їх бджолиними роями. Такі штучні борті навіть зараз є дуже ефективними, навіть після винайдення сучасних рамкових вуликів.
Колись ці важкі колоди кріпили на високих та міцних деревах, щоб туди прилітали і селилися бджоли. Теперішні фахівці відзначають, що для такої справи потрібна була неабияка фізична сила – закріпити на дереві вулик-борть, а потім своєчасно доглядати за ним.
На сьогодні переважно використовують спеціальні борті-колоди. Ці штучні вулики мають накриття для захисту бджолиних сімей від негоди – дашок. Лісівники розміщують такі борті високо на деревах з великою кількістю гілок. Для кріплення колод використовують міцні мотузки. Щоб піднятися на потрібну висоту під час обслуговування бортей, застосовують спеціальні драбини.
Використання бортей-колод не лише зберігає традиції бортництва, а й приносить користь насадженням в лісі. Розміщені на деревах вулики сприяють кращому запиленню рослин. Це забезпечує належне цвітіння та плодоношення багатьох лісових рослин.
