Загалом в області зараз налічується більше тисячі гідроспоруд: великих, дрібних і середніх. Основне їх призначення – регулювання або й повне блокування рівнів води на різноманітних водоймах. Як правило, будувались вони давно, часом не належно обслуговувались, тому деякі перебувають в аварійному стані.
Частина із них залишились без власника, тобто є безгосподарними. Але найбільшу загрозу для людей і довкілля становлять великі гідроспоруди: дамби і греблі.
Наприклад, мешканці Малина давно бʼють тривогу щодо аварійного стану дамби, яка утримує тисячі кубометрів води місцевого водосховища, що раніше належало Малинській паперовій фабриці.
На жаль, давно існують певні загрози і для жителів Житомира.
Зокрема, Житомирська гребля збудована в першій половині 1960-х років для технічного водозабезпечення великих підприємств міста. Це водопереливна гребля, яка переливає зайву воду по всій своїй довжині. Вона доволі масивна та має висоту понад 21 метр.
Гребля розташовується на річці Тетерів у неймовірно мальовничому місці з високими гранітними скелями обабіч, поряд зі скелею «Голова Чацького».
Але сама гребля вже більше 20-ти років знаходиться у так званій другій зоні ризику, відколи закінчився її гарантійний термін. У 1997 році гідроспоруда була визнана аварійною, і з того часу її ніхто капітально не ремонтував.
Раніше гребля перебувала у державній власності, але тепер – це вже комунальна власність Житомирської громади і Житомирська міська щорічно виділяє на її технічну підтримку з міського бюджету щонайменше 100 тисяч гривень.
За словами експертів, Житомирська гребля являє деяку небезпеку для жителів обласного центру вже тривалий час, однак влада поки що нічого не зробила, щоб ці загрози зменшити. Можливо варто було б на місці аварійної греблізробити гідроелектростанцію і забезпечувати місто дефіцитною нині електроенергією?
