Ніколи не кричи на свою маму,
І голос теж не смій, не підіймай!
Бо цим ти їй щоразу робиш травму,
Краще змовчи, в руках себе тримай!
Ніколи не порань її словами,
І фраз пекучих в неї не кидай!
Бо прийде час, коли не буде мами,
Тоді не плач за нею, не ридай!
Ніколи мамі не кажи погане,
У неї серце ніжне, як кришталь!
Бо прийде мить, коли її не стане,
Й тебе розірве туга і печаль!
Не ображай ніколи свою маму,
І наодинці не лишай в біді!
Бо як за мамою зачинять браму,
Ти проклянеш себе за все тоді!
