Молодший сержант, стрілець–санітар на позивний “Дід” Іван Дерев’янчук із Житомирщини у серпні 2023 року отримав поранення, від якого згодом помер у лікарні. За ініціативи його старшої доньки Тетяни родина звернулася з петицією до президента України з проханням присвоїти Івану Дерев’янчуку звання Героя України.
Дружина Івана Надія Дерев’янчук Суспільному розповіла, що з вересня 2022 року її чоловік брав участь у російсько-українській війні. Вона зазначила, що Іван народився та виріс у селі Дубрівка на Житомирщині і проходив строкову службу в Югославії.
“Він там був як миротворець. Казав, що там було страшно і дуже важко. По них стріляли, але їм не дозволяли відповідати. Так само, як і зараз, така війна. Він там і в танку горів, казав, що вискочив живим. Поранений був на тій війні. Але живий, повернувся додому”, — згадує Надія Дерев’янчук.
З 17 вересня 2022 року Іван Дерев’янчук брав участь у російсько-українській війні, воюючи на Донецькому напрямку. За словами його дружини, побратими часто згадують Івана, називаючи його вчителем.
“Повістки йому приходили, хоча здоров’я вже не те було, і він казав: “Напевно, я звідти не повернуся”. Але додав: “Все одно від мене не відчепляться, я все одно піду. Рано чи пізно мене заберуть”. Хлопці називали його Дідом. Вони дуже тепло про нього згадують, казали, що їм його не вистачає. Він був старший, мудріший, уже друга війна для нього. Він знав, що й як треба робити, і ділився цим із хлопцями”, — розказала Надія.
Іван Дерев’янчук
Надія Дерев’янчук розповіла, що 11 серпня 2023 року, під час російського обстрілу поблизу села Старомайорське на Донеччині, її чоловік Іван отримав важке поранення в голову. 17 серпня 2023 року він помер у Запорізькій клінічній лікарні від травм, несумісних із життям.
“Хлопці п’ять кілометрів тягли його з поля бою, де його ранило. Потім приїхала швидка і забрала його. Молодці, не кинули. Гарні хлопці, дружні, як брати, дійсно як брати. Один за одного горою. Сім днів він лежав у лікарні. У нього не було ніякої життєвої діяльності. Він був на апаратах, не реагував взагалі ні на що. Удар був прямий, пряме попадання в голову. Череп, усе повністю. Йому мало б виповнитися 50, але він не дожив до свого ювілею”, — сказала Надія Дерев’янчук.
Іван Дерев’янчук
Зі слів Надії, востаннє спілкувалася з чоловіком по телефону 8 серпня 2023 року.
“Він йшов на позицію. Дзвонить: “Я вже йду”. Потім приходить і знову дзвонить: “Все добре, я прийшов”. Він телефона з собою не брав, але завжди знаходив можливість подзвонити — і мені, і дітям, і матері, всім. А потім настав день, коли він не подзвонив ні вранці, ні вдень, ні ввечері, ні вночі”, — пригадала дружина військового Івана.
Надія Дерев’янчук розповіла, що вони з Іваном прожили у шлюбі 27 років, виховали двох доньок — Тетяну та Любов, і мають онука Іллю.
“Ми познайомилися з ним 7 січня на Різдво десь у 1996 році. Гарний, молодий хлопець, такий, як усі хлопці молоді. З першого разу познайомилися, почали зустрічатися і здружилися. Все було добре, жили. Трохи було важкувато, такі тоді були часи. Дві доньки, важко було. Але почали працювати, заробляти, дітей виростили, вивчили. І тут ця війна. Він мріяв, казав, що дуже хотів хлопчика. А я йому: “Дочекаєшся онука, будеш ходити з ним на морозиво”. Не дочекався. Він побачив онука лише раз — уперше і востаннє. Взяв його на руки, загукав щось до нього, а той такий задоволений був. Онук схожий на діда. Навіть деякі звички у нього з’являються — як у діда”, — розказала дружина військового.
Іван Дерев’янчук з онуком
За ініціативи старшої доньки Тетяни родина Івана Дерев’янчука подала петицію до президента України щодо присвоєння йому звання Героя України.
“Маємо вже 19 тисяч підписів. Зараз дуже важко збирати. Чим далі, тим менше знайомих. Уже не знаємо, кого просити. Таня збирає. Вона людям допомагає, і їй допомагають. Мені не веселе життя. Кажуть, що з часом забудеться. Та воно ніколи не забудеться. Просто отак, я не знаю… приходжу, ця фотографія стоїть. Мені важко на душі, я з ним побалакаю, сяду. Воно так у мене в очах стоїть: як він пішов, як привезли, як ховали. Як усе. Навіть часом мені здається, що він не загинув. Мені здається, що він ще подзвонить, що він там десь є, що він набере і подзвонить”, — сказала Надія Дерев’янчук.
Прохання щодо підпису петиції
