Ніщо так не відволікає від проблем і турбот сьогодення як перегляд хорошого кінофільму. Звичайно, ми можемо дивитися кіно у своєму комп’ютері, навіть у телефоні, але це не можна навіть порівнювати з переглядом фільму на великому екрані з якісним звуком.
Де можна подивитися якісне кіно безкоштовно?
Відвідування кінотеатрів для багатьох людей стало задоволенням не із дешевих, але є прекрасна альтернатива – відвідати кіноклуб, де можна подивитися хороший фільм абсолютно безкоштовно. Наприклад, в Житомирі працює чотири кіноклуби: «Клуб Елітарного Кіно» у приміщенні муніципального арт-простору «Вежа», кіноклуб «Ретро» на базі Мультиплексу, кіноклуб «КультуРа» на базі кінотеатру імені Івана Франка та в «Gnatyuk Art Center».
Про те, як саме і на яких умовах відбуваються покази фільмів у кіноклубах та про цікаві нюанси цього процесу газеті «Субота» розповів керівник кіноклубу «Клуб Елітарного Кіно» Ігор Шурпан – викладач Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка та секретар Житомирського осередку Національної спілки кінематографістів України.
– Ігор Вікторович, Ви за спеціальністю вчитель математики та інформатики. Розкажіть, будь ласка, як у Вашому житті виникла тема кіно, яка стала справою життя?
– В житті нічого не буває випадковим. У дитинстві фактично «виплакав» у батьків книжки: «Знімаємо мультфільм» та «Силует на екрані». Мені було дуже цікаво, як саме створюються анімаційні фільми, хоча кінокамери на той час не мав. За часів мого дитинства та юнацтва з родиною чи друзями неодмінно ходили до кінотеатрів – це був один з видів дозвілля. Пізніше, будучи асистентом кафедри інформаційних технологій у Житомирській філії Європейського університету, довелося знімати багато різних заходів та монтувати відео. Тоді почав занурюватись у цей процес, глибше вивчати його. Згодом мене запросили до Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка викладачем спеціальності кіно-, телемистецтво (наразі спеціальність має назву Аудіовізуальне мистецтво та виробництво). З того моменту читаю навчальні дисципліни: «Основи анімації», «Основи 3D-графіки», «Комбіновані зйомки». У 2008 році житомиряни-ентузіасти Сергій Твардовський та В’ячеслав Майборода започаткували «Клуб Елітарного Кіно», а згодом передали керування клубом мені. Цей кіноклуб виник на базі переглядового семінару – ще однієї навчальної дисципліни для студентів нашої спеціальності. Кіноклуб є відкритим для кожного, хто цікавиться мистецтвом кіно.
– Як пов’язана тема кіно з Житомиром?
– У Житомирі народився перший кінооператор царської Росії – Альфред Федецький, який став родоначальником вітчизняного документального кіно. А у створенні першого українського мультфільму про солом’яного бичка брав участь житомирянин Семен Гуєцький – відомий український живописець. Крім того, у Житомирі деякий час проживав та викладав у чоловічій гімназії всесвітньо відомий режисер Олександр Довженко, перша дружина якого народилася в нашій області. А сьогодні в усьому світі відомий житомирянин Валентин Васянович – кінорежисер, сценарист, продюсер, оператор, який двічі номінувався на Оскар від України, отримав приз за кращий фільм «Атлантида» на Венеціанському кінофестивалі у 2019 році та ще багато інших нагород за свої роботи.
На яких умовах дистриб’ютори надають фільми для показів?
– Розкажіть, будь ласка, де берете фільми для перегляду і на яких умовах?
– У «Клуб Елітарного Кіно», який в даний час розташований у муніципальному арт-просторі «Вежа», ми переважно показуємо кінокласику у відповідності до авторського права, а також кіноновинки за попередньою домовленістю із правовласниками. Переважну кількість фільмів нам надає кінодистриб’юторська компанія «Артхаус Трафік», яка створила проект «КІНОКЛУБ. Всеукраїнська мережа» з правом одноразового безкоштовного показу фільмів, серед яких переможці та номінанти на премію «Оскар». Наприклад, на минулому тижні ми дивилися фільм німецького режисера Віма Вендерса «Ідеальні дні», а на цьому тижні – «Анатомію падіння» французької режисерки Жюстин Триє.
– Яка основна мета переглядів кінофільмів студентами?
– Основна мета переглядів кіно полягає в тому, що студенти – майбутні кінооператори повинні не тільки знати теорію та специфіку зйомок, а і бачити саме кіно, його кращі взірці. Адже, як виявляється, більшість наших студентів навіть ніколи не відвідували кінотеатр. І уява про майбутню професію у них доволі туманна.
– Чому?
– Вони взагалі мають слабку культурну базу для того, щоб розуміти чи знімати кіно. Наприклад, не знають, хто такий художник Сальвадор Далі, не чули про картини «Мона Ліза» чи «Таємна вечеря», не кажучи вже про такі імена кінокласиків як Сергій Параджанов, Луїс Бунюель чи кіноакторів – Чарлі Чаплін, Віра Холодна. Ці величезні провали в культурі потрібно заповнювати, інакше подальше навчання просто неможливе. Сучасні діти звикли до кліпового мислення, тому старі фільми їм дивитися важко, не цікаво. Та і сучасний артхаус через культорологічні посилання вони теж не завжди розуміють. Тому головна задача – не тільки подивитися кіно, а розібрати, обговорити його, зрозуміти, виділити деталі тощо…
– Якщо не вистачає знань, повинні бути емоцїї…
– Мені дуже подобається, коли фільм викликає у людей певні емоції. Наприклад, для мене фільм «Щоденник пам’яті», знятий за сюжетом однойменного роману Ніколаса Спаркса, служить «лакмусовим папірцем», який виявляє, наскільки глядач співпереживає героям. Ще років десять тому під час показу фільму всі глядачі не стримували сліз і не могли приховати свої емоції. А зараз буває так, що окремі глядачі у фіналі фільму починають сміятися і вибігають із залу. Думаю, таким студентам просто важко впоратися зі своїми почуттями, їм соромно за свої сльози на загал, і тому вони ведуть себе незвично, відштовхуючи емоції і приховуючи їх. Але взагалі останнім часом діти все менше виказують прояви співчуття героям. Можливо це говорить про загальне зниження емпатичності сучасного покоління. А можливо, це в деякій мірі вплив війни, яка притупила почуття і зробила людей заскарузлими через велику кількість горя і страждань.
– Який Ваш улюблений мультфільм і художній фільм?
– Дуже люблю мультфільм «Таємниця третьої планети» за мотивами творів Кіра Буличова. А щодо кінофільмів, то улюблених чимало. Останній фільм, який мені дуже сподобався – «Тиха дівчинка» ірландського режисера Колма Бейреда. Цей фільм вразив абсолютним спокоєм, дуже кінематографічною картинкою. Після нього наступає умиротворіння, якого сьогодні нам всім так не вистачає.
– Де можна ознайомитися з програмою показів житомирських кіноклубів ?
– У Фейсбуці є сторінки житомирських кіноклубів, в тому числі «Клубу Елітарного Кіно». Там ми розміщуємо інформацію про найближчі перегляди. Запрошуємо усіх бажаючих. Крім того, є можливість безкоштовно замовити якісні фільми для перегляду у школі, бібліотеці тощо. Для цього потрібно вийти на сайт «КІНОКЛУБ. Всеукраїнська мережа» від «Артхаус Трафік» та зареєструватись. Це проект, створений з метою розвитку кіноклубного руху в Україні та популяризації кіномистецтва. Ще одна корисна інформація: 28-30 листопада в Житомирі традиційно відбудеться VII фестиваль екранних мистецтв «Пілігрим», присвячений всім видам мандрів. Ми очікуємо цікавих гостей, тому не пропустіть.
Сніжана Смирнова, народний тижневик “Субота”
