Церква у Житомирі на перехресті сучасних вулиць Грушевського та Перемоги.
У 1854 році за сприяння Волинського губернатора Миколи Петровича Синельникова була збудована ця дерев’яна церква з дзвіницею на честь “Святого великого князя Олександра Невського”.
З 1860 року вона виконувала роль тимчасового православного собору до зведення нового Преображенського собору у 1874 році. У період 1874–1904 років церква слугувала військовим собором, де проводили богослужіння полкові священники.
У 1904 році храм перейменували на “Єдиновірський собор Ігнатія Богоносця”, де молилися старообрядці, які повернулися до лона Православної Церкви.
З 1922 року будівля належала Свято-Миколаївському братству. Однак у 1927 році церкву знесли, а на її місці збудували навчальний корпус школи Червоних командирів.
З 1931 року до вересня 1939 року в цій будівлі розташовувався Донецький полк 44-ї стрілецької дивізії, а у 1940–1941 роках тут діяло Житомирське військово-піхотне училище.
У повоєнні роки в приміщенні розміщувалася казарма полку зв’язку 8-ї механізованої армії. У 1956 році цей полк перевели на Богунію, а вже в листопаді того ж року в будівлі відкрили завод з виробництва електровимірювальної техніки “Електровимірювач”.
На початку 1960-х років, після відновлення постраждалих від пожежі корпусів колишньої Волинської духовної семінарії, які були перетворені на заводські приміщення, ця будівля стала клубом заводу.
Поділився інформацією у соцмережі Фейсбук Борис Дубман.
Колишнє приміщення заводу “Електровимірювач”, на місці якого раніше була церква
