Вірш поета із Житомира про віру, що рятує життя.
ІКОНКА
Вже близько була похоронка,
Та марно на долю не сердься:
Мене врятувала іконка –
Ота, що навпроти серця!
А потім – ізнову ці гонки,
І так безконечно усе це:
Рятує старенька іконка –
Ота, що навпроти серця!
Василь Головецький, м. Житомир
