Триває Страсний тиждень — останній тиждень перед Великоднем. Цього року він припадає на дати з 14 по 19 квітня. Страсний тиждень це період, коли згадують останні дні земного життя, страждання, смерть і поховання Ісуса Христа.
Про значення Чистого четверга та Страсної п’ятниці в церковній традиції, чи потрібно в четвер прибирати оселю і чи правда, що в п’ятницю заборонено працювати, а також про те, куди дівати шкаралупу від освячених яєць — Суспільному розповів архієпископ Житомирський і Поліський Православної церкви України Володимир.
Чому тиждень перед Великоднем називається Страсний
Страсний тиждень бере свою назву від того, що Господь йде на свої добровільні страждання, щоби викупити грішний народ. І тому і понеділок, і вівторок, і середа були присвячені тому, щоби свою душу поставити на рівень тої скорботи, співстраждання самому Спасителю. Ось тому і піст, він також має назву суворий піст.
Соборне служіння у середу Страсного тижня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі, Житомир, 16 квітня 2025 року. Олег Матюшенко/Facebook
Із чим пов’язана народна традиція у Чистий четвер митися, поки сонце зійде, а вдень прибрати оселю, мити вікна? І чи насправді є такі правила з позиції церкви?
У Чистий четвертий, в першу чергу, ми згадуємо останню вечерю Христа — Таємну Вечерю, на якій Ісус Христос запровадив Таїнство Євхаристії — Святе Причастя. І на Таємній Вечері, коли Ісус Христос причащав своїх учнів, то він омив їм ноги. Тим самим показав своє смирення і також приготувався до причастя.
Тому люди хочуть приготовитися до того, щоб зустрічати Спасителя, підготуватися до причастя, до Воскресіння Христового. І наші з вами оселі якраз і повинні бути запорукою того, що ми як духовно підготовилися, так і матеріально. Тому я тільки вітаю те, що люди прибиранням своїх домівок підтверджують те, що вони дійсно чекають на Великдень.
І починаючи із Великого або Чистого четверга, 17 квітня, протягом трьох днів всі церковні служби будуть присвячені спогадам про земні страждання Ісуса Христа.
Розпис у Свято-Михайлівському кафедральному соборі, Житомир, 13 квітня 2025 року. Свято-Михайліський кафедральний собор/Facebook
А щодо Страсної п’ятниці. Також в народі кажуть, що в цей день не можна нічого робити. Яким є, взагалі, церковний погляд на зміст цього дня? Чи буде робота в Страсну п’ятницю великим гріхом?
А чому? Наприклад, якби це не можна було працювати, то це, в першу чергу, було б позначено у церковному календарі. А цього немає, то чому не працювати? Зрозуміло, якщо зловживати, то це вже інша справа. Наприклад, не піти до церкви, а сказати, у мене є робота. То тоді ми тим самим більше переймаємося не духовним, а матеріальним. Але якщо ми встигаємо і в церкву прийти, і попрацювати, нічого тут страшного немає. І ще ми повинні підтверджувати свою віру тільки добрими справами.
А щодо того, що цього дня відбувається у церкві, то, зокрема, в православних церквах вже з першої чи другої години є чин виносу плащаниці у храм, а потім і пронесення плащаниці навколо храму. Саме тоді віруючі і йдуть до храму та стають учасниками того дійства, яке було свого часу, коли Спаситель був розіп’ятий, коли його зняли з хреста і поклали на плащаницю.
Архієпископ Житомирський і Поліський ПЦУ Володимир. Василь Шлапак (Архієпископ Володимир)/Facebook
Перед Великоднем є традиція випікати паски. Чи є у вас якісь поради щодо того, як правильно приступити до цього?
Перед цим треба помолитися, щоб підготуватися духовно — попросити Бога благословення, щоб дійсно ці паски були благословенні. А, по-друге, щоб були духовно спечені. Тобто із бажанням не так їх їсти, як з бажанням, щоб робити все це на славу Божу.
На Великдень освячують кошики із продуктами і, зокрема, крашанками. Як правильно вчинити зі шкаралупою від освячених яєць? Чи її викидати?
Як вчить нас церква, з нею потрібно поводитися як із чимось святим. Тобто, ми або палимо яєчну шкарлупу, або викидаємо в проточну воду. Щоб по ній ніхто не ходив, не оскверняв.
