На минулому тижні навіть звиклі до традиційних проблем з водою в Бердичеві обурювались більше ніж зазвичай. Це й зрозуміло, адже саме у ці дні багато хто планує до свят генеральне прибирання, до багатьох з них приїздять родичі і просити їх нечасто ходити до туалету було не дуже то й приємно.
Ми описували окремо причини відключень води в суботу перед Великоднем, у наступний вівторок і середу. Та для того, щоб оцінити картину в цілому, довелось ще чимало поспілкуватись з причетними до неї людьми та врешті-решт, дізнатись у міського голови що він про все це думає.
Виявилось, що керівництво ТОВ «КЕС» Ще на позаминулому тижні мало потребу зупинити тимчасово роботу напірного колектору, що перекачує стоки на Агатівські відстійники для його ремонту, про що попередило директора водоканалу, а той, в свою чергу керівництво міста.
Але очільники Бердичева жахнулись, що в «чистий четвер» місто залишиться без води (оскільки іншого способу транспортування чи тимчасового накопичення стічних вод вони не знають) і попросили потерпіти з ремонтом ще кілька днів.
Напорний колектор «потерпів», але в суботу, саме перед святом, «не витерпів» головний насос, який до нього закачує стоки. В ньому «розсипались» підшипники, а запасний насос до цього часу ще не привезли з Києва після чергового ремонту. Кажуть, навіть, що він підозріло довго їхав «Новою поштою» до Бердичева. Але врешті насос поремонтували і воду на свято увімкнули.
Ще раз варто повторити для тих, хто читає тексти, а не тільки заголовки. Воду в оселі включає і виключає «Бердичівводоканал» – комунальне підприємство, яке піднімає її із свердловин чи з річки, очищає (на власній фільтрувальній станції чи на пунктах та станції обеззалізнення) та подає до будинків. Каналізаційні стоки з квартир і будинків мережами водоканалу доставляються на ТОВ «КЕС» (колишні очисні шкіроб’єднання імені Ілліча) і там очищаються для їх зворотного скиду в річку Гнилоп’ять нижче Швайківки.
Тобто, писати в коментарях, що КЕС винуватий в брудній воді в крані це неправильно, як неправильно і те, що КЕС винуватий, що вода в річці смердить влітку на центральному пляжі, чи навіть в Скраглівському ставу.
Раніше каналізаційні стоки з житлових будинків поступали до відстійників по вулиці Чуднівській, там по черзі заповнювали обваловані басейни (так звані, мулові карти), де вода частково випаровувалась, частково дренувала в підземні горизонти, а твердий осад залишався в картах, і в принципі, міг використовуватись в якості гарного добрива. Але й тоді, якась частина стоків через забиті колодязі та поламані лотки чи стінки картів попадала до річки напряму в районі залізничного мосту.
Попередній начальник водоканалу пропонував відремонтувати чи хоча б почистити кілька картів для того, щоб було куди скидати стоки хоча б в аварійних ситуаціях, але його чомусь не підтримали. І сьогодні продовжують «не бачити» хоч старих, але ще придатних для разових використань споруд.
Спілкуючись з міським головою я запропонував провести їх інвентаризацію чи експертний огляд, чи повноцінну експертизу, щоб було розуміння, що стільки то кубів стоків, чи протягом такого то часу вони можуть прийняти. І рішенням комісії з надзвичайних ситуації ухвалити дозвіл на їх аварійне використання. Якби це було б зроблено, то на свята бердичів’яни могли б бути з водою.
Звичайно, це не вирішує глобально проблему очистки бердичівських стоків, яка гостро стоїть в місті протягом останніх десятиліть. На побудову нових очисних (а точніше, на добудову тих, які починали будувати ще сорок років тому) потрібно не менше 500 мільйонів гривень. Це приблизно сьогоднішній річний бюджет Бердичева. А для того, щоб суттєво поліпшити роботу існуючих очисних ТОВ «КЕС» достатньо десь в сто раз менше, але бюджетні кошти вкладати в некомунальне підприємство не дозволяє бюджетний кодекс.
Півтора місяця тому, здавалося б, знайшлось рішення для цієї проблеми. Один із співвласників ТОВ «КЕС», Олександр Сітак прийшов у міськвиконком і сказав: «Я готовий віддати вам свою частку». Щоб реалізувати цю пропозицію місто мало б дізнатись думку іншого співвласника і вирішувати що робити далі.
Але, на жаль, за час, що пройшов від тої заяви, навіть залучивши правоохоронні органи керівники міста не змогли за півтора місяця знайти …номер телефону іспанського власника шкірзаводу «Велес», який до самих свят був в Бердичеві, і має повернутись десь після 9 травня. Вони як завжди писали листи на юридичні адреси його підприємств і щиро і наївно чекали відповідей на них…
Ось і на останньому засіданні комісії з надзвичайних ситуацій єдиним результатом стало написання листів в усі інстанції. Звичайно, частина їх таки робить серйозний вплив на ситуацію, і саме з таких листів розпочалась в минулому році кримінальна справа стосовно лаборантів та очільників ТОВ «КЕС», яка звісно ж підштовхнула засновників до бажання здихатись проблемного активу. Але бумерангом прилетіло і по комунальному підприємству «Бердичівкомунсервіс», яке теж виявляється має очищати незрозуміло чиї стоки.
Станом на сьогодні єдине що досягли у цій ситуації в Бердичеві – це усне погодження продовжувати договір між «КЕС» і «Бердичівводоканал» щомісяця але щоразу лише на місяць. І в такій ситуації потрібно швидше думати, швидше шукати контакти, і тоді з’явиться хоч якась можливість ще в цьому будівельному сезоні продовжити ремонт існуючих очисних.
P.S. Версія про політичну складову ситуації з’явилась у виконкомівських кабінетах після резонансного стріму в соцмережах Романа Левицького, основного конкурента Сергія Орлюка на останніх виборах.
Олександр Доманський, Ріо-Бердичів
