8 травня. Пам’ятаємо…
Ми не святкуємо. Згадуємо. З болем і гідністю.
Український вимір Другої світової — це не про паради і переможні марші. А про пам’ять і втрати… Про людей, тих, хто тримав фронт і тил. Хто не повернувся….
Житомир бачив цю війну. Він був окупований уже 9 липня 1941 року. Розстріли, концтабори…
Знову розбомблені будинки. На цвинтарях — нові імена. Воюємо. За свободу. За право бути. Говорити. Жити.
День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій — це нагадування. Про ціну свободи. Про обов’язок пам’ятати.
В українських храмах звучать сьогодні панахиди за жертвами Другої світової війни та повномасштабної агресії рф в Україні, за Захисниками і Захисницями, полеглими у боротьбі за українську незалежність. Звучать молебні за мир.
Житомир. 8 травня. Пам’ятаємо. Боремось. Не відступимо…
